У Криму окупанти тероризують місцевих жителів за будь-який прояв симпатій до України. Слухаєш «Вєрку Сердючку» або обираєш жовтий та синій лак для нігтів - вже маєш реальний ризик принаймні сплатити великий штраф, а те й познайомитися зі спецназом ФСБ. Як поводяться у таких ситуаціях суди - ретельно вивчили правозахисники «Кримського процесу».
Відразу після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну кримчан стали карати за протести проти війни. Спеціально для цього ввели в законодавство нову статтю про «дискредитацію російської армії». Слово «війна» опинилося на півострові під забороною, оскільки «спецоперація - не війна». А потім під таку «дискредитацію» стали підводити будь-які натяки на підтримку України. Серед найяскравіших епізодів, окрім вже згаданих манікюру та Сердючки - вивішування разом наволочок синього і жовтого кольору, фото у вишиванці, пофарбовані червоним і чорним кольором двері.
Правозахисники «Кримського процесу» проаналізували судові рішення, пов'язані з покаранням за симпатії до України, що були ухвалені за останній рік. Вони перевірили суддів на дотримання бодай мінімальних вимог, прописаних у російському законодавстві, і не знайшли жодної ухвали, де цих стандартів було б дотримано. У багатьох справах експерти взагалі не знайшли жодної ознаки правопорушення, однак це не завадило суддям призначати людям великі штрафи.
Судді дуже спростили для себе процедуру розгляду, - зазначають громадські експерти. «Вони беруть проукраїнські висловлювання, без жодних аргументів дописують від себе, що вони вважають це «дискредитацією російської армії» і все, справу закрито. Це суперечить вимогам навіть російського законодавства, за яким у процесі суд має встановити, дослідити й оцінити три складові порушення - публічність, адресність і ознаки дискредитації, - пояснюють у громадській організації.
Такою «спрощенкою», як розповідають кримчани, вже поспішають скористатися окремі персонажі з числа мінімально наділених владою. «Приїхав цілий автобус спецназу. З автоматами, в масках. Забрали сусіда нашого. Потім виявилося, що нібито він під будинком кричав «Слава Україні». Це так голова будинку на нього в доносі написала. Тільки не було цього - ніхто із сусідів не чув», - розповідає про атмосферу у Криму один з мешканців Ялти.
За його словами, фігурантом доносу сусід виявився не випадково. Він активно вимагав представити мешканцям план прибудинкової території, від якої голова домкому «відкусила» солідний шматок на користь міні-маркету. Скандал обіцяв плавно перерости в кримінальну справу за махінації, але хтось порадив представити активіста «бандерівцем», і цей план спрацював.
У суді ялтинець заявив, що нічого не кричав, і його обмовили через особисту неприязнь. Але оскільки справа стосувалася «дискредитації російської армії», то суд не став заглиблюватися в нюанси і встановлювати істину. В основу рішення було покладено донос голови домкому, опитування двох її подруг, які підтвердили наклеп, і рапорт дільничного, який їх опитував. Жодного з фігурантів навіть не викликали у суд для надання свідчень. Справу розглянули за десять хвилин і призначили чоловікові штраф у розмірі 40 тисяч рублів (близько 20 тисяч гривень). Потім той самий суддя витратив ще десять хвилин на оголошення тих самих свідчень і окрім штрафу за «дискредитацію» присудив ялтинцю тиждень адміністративного арешту «за екстремізм».
Інша історія трапилася в Ленінському районі Криму, де сімферополець замість пляжу опинився в суді. Чоловік приїхав провести вихідні на пустельному азовському узбережжі і вирішив оселитися на одній з місцевих баз відпочинку. Щось у сервісі йому не сподобалося, виник конфлікт. Персонал викликав поліцію, повідомивши, що постоялець розповідав, ніби він за Україну і скоро прийде СБУ. Відпочивальника забрали до райвідділу, а потім до суду. Там він усе заперечував, переконував суддю, що його обмовили. Серед доказів провини - свідчення двох працівників бази. Ні аудіо, ні відео. І суд оцінив докази «за своїм внутрішнім переконанням у їх сукупності». Сімферополець отримав максимальний штраф у розмірі 50 тисяч рублів (близько 25 тисяч гривень).
У «Кримському процесі» підрахували: кожне третє рішення суду про «дискредитацію» пов'язане з усними висловлюваннями, які фіксуються за доносом. Найчастіше «стучать» колеги по роботі. При цьому суд, як правило, не допитує свідків, а якщо й допитає, то потім у рішенні зазначає, що встановив обставини «за більшістю голосів».
Такий тренд «тотальної боротьби», коли страх силовиків щодо нелояльного населення Криму вже максимально використовують у зведенні особистих рахунків, дуже добре ілюструє, наскільки масштабно налаштована репресивна система на придушення навіть мінімальних натяків підтримки України. І попри це, судячи з безперервних активностей «Жовтої стрічки», «Злих мавок» та інших ініціатив, кримчан, які чекають на деокупацію, менше не стає. Але про це - читайте у нашому наступному матеріалі.
Büyük millet ve ittifaqlarnıñ qarşısına çıqqan ciddiy meseleler zamanlarından keçemiz. Milliy devletlerini qurıp muvafaqiyetli olğan halqlarnıñ ziyalıları bu kibi zorluqlarnıñ farqındalar. Lâkin Qırımtatarları özüni saqlamaq içün qışlıq qapatılğan hıyar turşusına oşaylar