У Криму окупанти тероризують місцевих жителів за будь-який прояв симпатій до України. Слухаєш «Вєрку Сердючку» або обираєш жовтий та синій лак для нігтів - вже маєш реальний ризик принаймні сплатити великий штраф, а те й познайомитися зі спецназом ФСБ. Як поводяться у таких ситуаціях суди - ретельно вивчили правозахисники «Кримського процесу».
Відразу після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну кримчан стали карати за протести проти війни. Спеціально для цього ввели в законодавство нову статтю про «дискредитацію російської армії». Слово «війна» опинилося на півострові під забороною, оскільки «спецоперація - не війна». А потім під таку «дискредитацію» стали підводити будь-які натяки на підтримку України. Серед найяскравіших епізодів, окрім вже згаданих манікюру та Сердючки - вивішування разом наволочок синього і жовтого кольору, фото у вишиванці, пофарбовані червоним і чорним кольором двері.
Правозахисники «Кримського процесу» проаналізували судові рішення, пов'язані з покаранням за симпатії до України, що були ухвалені за останній рік. Вони перевірили суддів на дотримання бодай мінімальних вимог, прописаних у російському законодавстві, і не знайшли жодної ухвали, де цих стандартів було б дотримано. У багатьох справах експерти взагалі не знайшли жодної ознаки правопорушення, однак це не завадило суддям призначати людям великі штрафи.
Судді дуже спростили для себе процедуру розгляду, - зазначають громадські експерти. «Вони беруть проукраїнські висловлювання, без жодних аргументів дописують від себе, що вони вважають це «дискредитацією російської армії» і все, справу закрито. Це суперечить вимогам навіть російського законодавства, за яким у процесі суд має встановити, дослідити й оцінити три складові порушення - публічність, адресність і ознаки дискредитації, - пояснюють у громадській організації.
Такою «спрощенкою», як розповідають кримчани, вже поспішають скористатися окремі персонажі з числа мінімально наділених владою. «Приїхав цілий автобус спецназу. З автоматами, в масках. Забрали сусіда нашого. Потім виявилося, що нібито він під будинком кричав «Слава Україні». Це так голова будинку на нього в доносі написала. Тільки не було цього - ніхто із сусідів не чув», - розповідає про атмосферу у Криму один з мешканців Ялти.
За його словами, фігурантом доносу сусід виявився не випадково. Він активно вимагав представити мешканцям план прибудинкової території, від якої голова домкому «відкусила» солідний шматок на користь міні-маркету. Скандал обіцяв плавно перерости в кримінальну справу за махінації, але хтось порадив представити активіста «бандерівцем», і цей план спрацював.
У суді ялтинець заявив, що нічого не кричав, і його обмовили через особисту неприязнь. Але оскільки справа стосувалася «дискредитації російської армії», то суд не став заглиблюватися в нюанси і встановлювати істину. В основу рішення було покладено донос голови домкому, опитування двох її подруг, які підтвердили наклеп, і рапорт дільничного, який їх опитував. Жодного з фігурантів навіть не викликали у суд для надання свідчень. Справу розглянули за десять хвилин і призначили чоловікові штраф у розмірі 40 тисяч рублів (близько 20 тисяч гривень). Потім той самий суддя витратив ще десять хвилин на оголошення тих самих свідчень і окрім штрафу за «дискредитацію» присудив ялтинцю тиждень адміністративного арешту «за екстремізм».
Інша історія трапилася в Ленінському районі Криму, де сімферополець замість пляжу опинився в суді. Чоловік приїхав провести вихідні на пустельному азовському узбережжі і вирішив оселитися на одній з місцевих баз відпочинку. Щось у сервісі йому не сподобалося, виник конфлікт. Персонал викликав поліцію, повідомивши, що постоялець розповідав, ніби він за Україну і скоро прийде СБУ. Відпочивальника забрали до райвідділу, а потім до суду. Там він усе заперечував, переконував суддю, що його обмовили. Серед доказів провини - свідчення двох працівників бази. Ні аудіо, ні відео. І суд оцінив докази «за своїм внутрішнім переконанням у їх сукупності». Сімферополець отримав максимальний штраф у розмірі 50 тисяч рублів (близько 25 тисяч гривень).
У «Кримському процесі» підрахували: кожне третє рішення суду про «дискредитацію» пов'язане з усними висловлюваннями, які фіксуються за доносом. Найчастіше «стучать» колеги по роботі. При цьому суд, як правило, не допитує свідків, а якщо й допитає, то потім у рішенні зазначає, що встановив обставини «за більшістю голосів».
Такий тренд «тотальної боротьби», коли страх силовиків щодо нелояльного населення Криму вже максимально використовують у зведенні особистих рахунків, дуже добре ілюструє, наскільки масштабно налаштована репресивна система на придушення навіть мінімальних натяків підтримки України. І попри це, судячи з безперервних активностей «Жовтої стрічки», «Злих мавок» та інших ініціатив, кримчан, які чекають на деокупацію, менше не стає. Але про це - читайте у нашому наступному матеріалі.