Таври та кіммерійці, скіфи та греки, кримські татари та італійці - кожний з народів, що населяли у різні часи Кримський півострів, лишив по собі чимало пам'яток та артефактів. Ось чому Крим здавна вважався меккою для археологів. Але останні десять років науковцям тут не раді: перетворення півострова на гігантську військову базу потребує відповідної інфраструктури, тож дороги прокладають просто по стоянках первісних людей, крізь скіфські кургани та поверх античних садиб. Куди при цьому діваються знайдені окупантами артефакти? Спробуємо дослідити.

Важка будівельна техніка між трасою “Таврида” та Судаком, з яким її вирішили з'єднати, працює майже безперервно. На 29 кілометрів дорожніх робіт припадає щонайменше три археологічні пам'ятки. Одну з них, поселення таврів, якому близько 2500 років, уже спустошили. Згідно з висновками археологів, на території “спостерігається виїмка, яка, ймовірно, утворилася під час роботи землерийної техніки в період будівництва автомобільної дороги в новітній час”. 

Фактично, пам'ятку просто знищили, а археологічні артефакти кизил-кобинського періоду бронзової доби разом із ґрунтом пішли на вирівнювання рельєфу на місці прокладання дороги. Ще одне античне поселення планують “врятувати”, провівши розкопки до того, як там пройдуть грейдери та бульдозери. Третє - “законсервують”, що б це не значило. Співбесідник СЕМААТ - знайомий із практикою проведення на окупованій території історико-культурних експертиз кримський археолог - певен: жодних гарантій збереження “консервів” не буде. “Шурфи можна по різному бити - щоб неодмінно знайти щось, або навпаки, щоб із максимальною часткою ймовірності нічого не знайти. Тому межі охоронних ділянок можуть сильно варіюватися. Це неодноразово робили під час будівництва “Тавриди”. Той мільйон артефактів, що знайшли - це просто мінімум, який ніяк не могли проігнорувати. Залишилося під асфальтом там ще щонайменше стільки ж”, - каже науковець.

Мільйон знахідок - це не перебільшення. І хоча точні чи бодай приблизні цифри ніде не озвучені, російські пропагандисти заявили, що тільки біля Керченського мосту та в його акваторії археологи знайшли понад мільйон артефактів, з яких близько 100 тисяч становлять наукову цінність. За перший рік обстеження трьохсот кілометрів майбутньої траси російські копачі витягли з землі близько 80 тисяч історичних артефактів, деякі з яких були в побуті десятки тисячоліть тому.

Як пояснюють українські археологи, колосальна кількість відкриттів пояснюється аж ніяк не професіоналізмом чи технічною оснащеністю експедицій. “Проектувальники траси “Таврида” добре вивчили рельєф Криму та визначили, що найрівніше місце, яким можна прокласти дорогу, - це зовнішнє пониження перед куестами Кримських гір, яким і проклали маршрут... Річ у тім, що якийсь там московський інститут не був першовідкривачем цього шляху, вперше його відкрили ще щонайменше за енеоліту, а ймовірно, набагато раніше. Саме вздовж нього було збудовано найдавніші курганні та ґрунтові могильники”, - розкриває секрет “успіху російської науки” старша наукова співробітниця Інституту археології НАН України Евеліна Кравченко.

На думку як українських археологів, так і причетних до розкопок перед будівництвом “Тавриди”, часу на повноцінні дослідження по всій довжині траси у російських копачів не було. Будівництво магістралі й так велося з відставаннями в термінах, питання мало велике політичне та пропагандистське значення для окупантів, тому розраховувати на якісь відтермінування для більш детального розкопування не доводилося. Ба більше, обсяги робіт одночасно на більш ніж сотні пам'яток виявилися настільки масштабними, що довелося звозити археологів із Сибіру і Татарстану, а також наймати кілька комерційних археологічних організацій з Краснодарського краю. 

“Уся біда навіть не в тому, скільки шарів залишилося не розкрито і скільки артефактів залишилося під асфальтом. Проблема в руйнуванні унікальних пам'яток - могильних плит, фортечних споруд, різноманітних будівель. Одним словом, тих об'єктів, які дають історикам наочне уявлення про багато процесів. А тепер вчені будуватимуть свої гіпотези тільки на підставі описів, креслень і фотографій. Це як би про єгипетську цивілізацію судили за фотками пірамід, тому що їх “збрили» під прокладку дороги”, - нарікає кримський археолог.

В українському науковому середовищі із сумом констатують: шкода, завдана історико-культурній спадщині Криму, - непоправна. “Зруйновані під час будівництва пам'ятки не підлягають відновленню. Вони більше не можуть вважатися пам'ятками, оскільки вкриті асфальтом, ними проходить траса, - розповідає експертка Регіонального центру з прав людини Дар'я Підгірна. 

На сьогодні науковій громадськості невідомо не лише скільки точно та яких саме артефактів знайдено під “Тавридою”, а й де вони зберігаються. Російська влада неодноразово декларувала, що все залишиться в музеях Криму, однак музейні працівники це заперечують. “Далеко не всі фонди, пройшовши через облік на півострові, потім тут і залишаються - значна кількість або вже вивезена до російських музеїв на виставки чи дослідження, або перебуває на підготовчому етапі до “переїзду”, - каже одна з працівниць східно-кримського історико-культурного музею-заповідника. 

Наразі ніхто з росіян та колаборантів, причетних до масштабних руйнувань кримської історичної спадщини, не поніс жодної відповідальності. До початку повномасштабного вторгнення українська прокуратура розслідувала близько 70 кримінальних справ за фактами незаконних розкопок і пошкодження об'єктів культурної спадщини. При цьому, скажімо, Михайло Піотровський - глава Ермітажу, однієї з найбільш причетних до руйнівних процесів структур - був внесений до санкційних списків тільки в Україні та Канаді. А для всього іншого світу він і тисячі інших російських «копачів», як і досі, залишаються частиною цивілізованого суспільства, діячами великої культури, нащадками Чайковського та Достоєвського.

‍

‍

‍