“Якщо я не працюватиму, хто нагодує родину?”: як кримці допомагають окупантам знущатися з кримців

“Якщо я не працюватиму, хто нагодує родину?”: як кримці допомагають окупантам знущатися з кримців

CEMAAT media продовжує слідкувати за одиночною боротьбою 71-річного Рустема Усеїнова з окупантами в Криму. За цим посиланням ви можете прочитати історію знищення старого Ай-Сереза, що його нащадки намагалися відродити за незалежної України, а російські окупанти вчергове знищили.

Рустем-ага виявився єдиним, хто не скорився російській владі і встановив будівельний вагончик, в якому жив разом із двома собаками, доглядаючи інжировый сад, котрий ростив два десятиліття. Напередодні свята, під час великого посту місяця Рамазан, окупанти знищили і цю оселю пенсіонера разом із його речами.

Ти думаєш, це творять тільки окупанти. Звичайно, це робили росіяни, але найактивнішим був онук танкіста Абдурамана - Ельдар (Ельдар Османов, заступник голови судакської окупаційної адміністрації - Ред.), місцевий імам Мустафа і дільничний Абляміт. Водій вантажівки, що погрузив мій вагончик, теж з наших. Хотів його пробудити і кажу: “Увечері похвалишся батькам, що сьогодні зруйнував життя співвітчизника, але його відповідь не здивувала: “Якщо я не працюватиму, хто ж нагодує мою родину

Рустем-ага дає особисті характеристики кримськотатарським колаборантам, якіх росіяни забруднюють в акціях залякування і участі у репресіях.

Ельдар робить із завзятістю. Просувається хлопець, має мабуть великі плани. Імам Мустафа, мабуть, на власний розсуд не робив би цього, але він в системі муфтіята, сам розумієш чия ця організація. Абляміт, дільничний, все робить по протоколу. У кожного своє пояснення і своя правда”

Головний імам міста Судак Мустафа Мустафаєв

Ельдар Османов - заступник голови окупаційної адміністрації міста Судак

Ночує Рустем-ага вже протягом двох тижнів у свої старій автівці. Дав слово не покинути землю батьків, доки силоміць не виженуть. Поки що не зміг знайти потрібний намет, як у туристів, щоб мав подвійний захист від негоди і комарів. Врешті купив звичайний двомісний, що вже встановив, але поки не користується.

На свята (Рамазан) до мене приходило багато відвідувачів і зараз ще йдуть, тому можна сказати свято так і не скінчилося, але в наметі ще на спав. Потрібно купити подушки і ковдру. Як зроблю, то оселюся вже в ньому

Після того як Рустема Усеїнова позбавили останнього даху над головою, а місцевість зачистили від кримськотатарського поселення, на ділянці вже двічі побували геодезисти. Щось вимірювали. Рустем-ага каже, що під тутешньої землею проходить каналізаційна труба сусіднього пансіонату. Труби давно прогнили і ймовірно фахівці почали проектні роботи.

Депутат Ельдар (Ельдар Османов - Ред.) під час конфіскації вагончику відверто казав: “Йди звідси кудись в інше місце, тут вже все вирішено”. Здається він мав до мене якусь пропозицію, але я йому показав свою відразу, що він навіть не наважився про це говорити” 

Пансіонат “Алмаз” до окупації Криму належав Інституту надтвердих матеріалів Академії Наук України. Окупанти віддали його кадирівцям. Під пансіонатом було понад 4 гектари землі, але загарбники привласнили ще 5 гектарів навколишньої пустоші, яка має назву “Персиковий сад”. Нові “власники” вирішили налагодити зв'язки з місцевими кримськими татарами через спільну мусульманську віру. Приходили вони і до Рустем-ага в гості.

Ще до знесення  2021-го нашого відродженного села приходили. Запитую, вкотре ви в Криму?. Кажуть - вперше. Тобто за України ви тут не були, а тепер прийшли як друзі мого ворога, аби допомогти йому привласнити усе це. Таке мусульманство не вартує гроша. Після цієї розмови не приходили ані на святковий намаз, ані за моїм інжиром, який хотіли відвезти на Кавказ до себе

Рустем-ага пояснює, що порожня земля під назвою “Персиковий сад” з'явилася за радянських часів. Після депортації кримських татар росіяни висадили тут персики, але вони посохли і загинули.

Не можна садити персик за 10-20 метрів від моря. Він дуже ніжний. Не любить різких перепадів температур а від морського вітру його квітки згорають. Персик треба ховати за пригорками де інший мікроклімат, а проти моря добре росте інжир. Якщо у вас немає знань про місцевість, землю і каміння, то нічого не вийде і все загине

Протягом останніх двох тижнів окупанти демонструють неабияку активність. На колишній Ай-Серез вивантажили близько тисячі кубометрів щебіня. Це щонайменше 50 вантажівок по 25-30 тонн. Можна здогадуватися, що тут будуватимуть, адже саме готельний бізнес останнім часом став золотою  жилою для окупантів, а всі дохідні місця на узбережжі Москва віддає своїм пішкам з Кавказу.

Схожі статті