^{колаж: LeStudio / shutterstock.com}

Після грози з невеликим торнадо та потужної зливи минулої суботи в моєму районі неодноразово відключали електрику. Крім того, я був зайнятий розчищенням завалів і тому не міг працювати так інтенсивно, як зазвичай: в деяких випадках доводилося виконувати подвійну роботу над файлами, пошкодженими через кілька раптових відключень електроенергії. Я впевнений, що це навіть приблизно не схоже на те, що переживають українці, оскільки російські ракетні удари минулого тижня ще більше пошкодили системи енергопостачання їхньої країни. І мене вочевидь ніхто не бомбардує, але бачите: це розчаровує і забирає багато часу.

Вибачте, що починаю псувати святкування з приводу рішення Заходу почати використовувати заморожені в його банках російські активи для фінансування України, але насправді Захід вирішив надавати Україні лише відсотки з цих грошей, та й те у вигляді кредиту. Тобто йдеться, можливо, про 3-5 мільярдів євро на рік, які Київ має повертати. Іншими словами: ні, Захід не фінансує Україну за рахунок заморожених російських активів. Він просто знайшов спосіб продовжувати сидіти на російських грошах, отримуючи вигоду від ситуації через забезпечення власних інтересів в Україні.

Настільки несподівано, що бракує слів. Якою ж тоді несподіванкою - принаймні для маси політиків та їхніх партій - стало те, що стільки громадян ЄС були розчаровані, обравши до Європарламенту ще більше популістів. Що, як дехто каже, є провиною таких, як я. А якщо ні, то це велика змова на урядовому рівні. Звісно, не якась системна корупція та некомпетентність чи управління від імені власної олігархії: самі по собі такі думки є нічим іншим, як "марксизмом".

Не менше дивують і наші славні політики, які сьогодні стоять у черзі, щоб пояснити будь-якому ЗМІ, який готовий їх слухати, що, мовляв, "ми все зробили правильно (під час кампанії на виборах до ЄС), і не треба нічого змінювати".

ПОВІТРЯНО-РАКЕТНА ВІЙНА

Загалом Німеччина перекинула в Україну черговий (4-й за рахунком) ЗРК PAC-2 разом зі 100 ракетами.

ВКС РФ (ред.: Повітряно-космічні сили РФ) продовжує випускати 130-150 планерних бомб УМПК по українських позиціях вздовж лінії фронту. Зазвичай з полігонів, розташованих на відстані 45-50 км від лінії фронту. ЗСУ можуть вважати, що їм пощастило, що багато снарядів і далі виходять з ладу, інакше вони були б рознесені вщент ще кілька тижнів тому.

До речі, не лише УМПК виходять з ладу. Старіші ракети, такі як Х-29 (звітна назва ASCC/NATO "AS-14 Kedge"), також регулярно виходять з ладу - і тоді ще більше українців повинні ризикувати своїм життям, знешкоджуючи та вивозячи їх.

Зі свого боку, ПСУ (ред.: Повітряні сили України) інтегрували високоточні боєприпаси “HAMMER” французького виробництва на кілька своїх Су-25, а Макрон оголосив про постачання Україні кількох перехоплювачів Mirage 2000-5, модифікованих компанією Dassault під ракети SCALP-EG. Кумедна історія, пов'язана з партією некомпетентного банкіра, яка багато втратила на виборах до Європарламенту минулого тижня.

Після того, як 6 червня українські БПЛА завдали удару по аеродрому в Ахтубінську і пошкодили два прототипи Су-57, рано вранці 8 червня українські БПЛА завдали удару по аеродрому в Моздоку (770 км від кордону з Україною) - передовій оперативній базі для російських бомбардувальників МіГ-31К і Ту-22М-3. На жаль, результати цього удару залишаються невідомими.

Рано вранці 10 червня 19-та ракетна бригада ЗСУ (очевидно, єдиний український підрозділ, що має на озброєнні балістичні ракети, а також американські ATACMS), за повідомленнями, пошкодила російський ЗРК С-400 в Джанкої і два ЗРК С-300 в Євпаторії та Чорноморському.

Приблизно 10-11 червня російські БПЛА відстежили, а потім вивели з ладу ще один ЗРК С-300 ПСУ двома "Іскандерами-М" - і це в районі Полтави, за 100 км за лінією фронту. Потім вони розгорнули ще два "Іскандера-М" проти АБ "Миргород" в Полтавській області - місця дислокації 831-ї бригади ПСУ, очевидно, знищивши цей Су-27УБ на землі:

В ніч з 11 на 12 червня росіяни випустили по Україні 4 крилаті ракети Х-101/555, 1 "Іскандер-М", 1 "Кінжал" та 24 "Шахеди". Цього разу щонайменше 1 "Кинжал" і всі крилаті ракети та ударні безпілотники були збиті, як стверджували в ПСУ. Тим не менш, повідомлення про влучання і пожежі надходили з промислової зони в Києві, а "Іскандер-М", схоже, влучив у щось у Кривому Розі.

Мушу зізнатися, я не впевнений на 100%, чи це була нова атака, чи радше результат звіту про результати ударів 10 червня, але 19-та ракетна бригада ЗСУ продовжила демонтаж елементів 31-ї бригади протиповітряної оборони Повітряно-космічних сил Росії на території окупованого Криму. Цього разу вона вразила дислокований в районі Євпаторії ЗРК С-300, знищивши командний пункт, радар, одну з пускових установок та два службових автомобілі. Відтоді українці, які спочатку раділи, що "росіяни виводять свої системи ППО з Криму", повідомляють, що росіяни зараз розгортають в Криму один з новітніх надсучасних зенітно-ракетних комплексів С-500 "Прометей"/"Тріумфатор-М".

Планується, що вони замінять усі старі С-300, які з 2021 року перебувають на озброєнні. Втім, хоч Міністерство оборони Росії і розмістило замовлення на 10 систем С-500, схоже, що цей проект зазнає значних затримок, спричинених західними санкціями, і тому все ще перебуває на стадії досліджень і розробок (тобто виробник шукає альтернативних постачальників для західних високих технологій, встановлених у своїх системах). Росіяни стверджують, що С-500 має дальність дії 500 км і (на відміну від старої С-300) "серйозний" протиракетний потенціал. "Звичайно, це ще один з путінських богів війни, здатний перехоплювати гіперзвукові ракети, крейсер "Галактика" і все інше, що трапляється на його шляху - на додаток до приготування чаю, випікання печива і програвання останніх хітів поп-музики.

Насправді, наскільки мені відомо, більша частина цього - чиста теорія. Протиракетні можливості С-500 ніколи не випробовувалися в реальних умовах (навіть у Капустиному Яру, як це зазвичай відбувається з кожною новою російською ракетною системою, незалежно від її характеру). Отже, давайте спочатку почекаємо і подивимося, чи дійсно ВКС РФ можуть розгорнути свої С-500 в Криму, а потім подивимося, як вони покажуть себе в бою.

Отже, у підсумку 13-14 червня росіяни випустили:

- 10 Х-555 і Х-101

- 3 Іскандер-М

- 1 "Кинжал

- 17 "Шахедів".

ПСУ заявили про 7 крилатих ракет і всі 17 "Шахедів" як збиті.

Водночас українські БПЛА завдали удару по аеродрому Морозовськ - базі 559-го бомбардувального авіаційного полку, на озброєнні якого знаходяться Су-34, в районі Ростова-на-Дону.

БИТВА ЗА ДОНБАС

Загалом, причини російського наступу на півночі від Харкова стають все більш очевидними. Головною метою було і залишається відволікти ЗСУ від їхніх зусиль на сході. Дійсно, наразі очевидно, що українці перенаправляють основну масу своїх підкріплень і - особливо - поставок артилерійських снарядів на північ від Харкова, що, в свою чергу, дозволяє ВС РФ (ред.: Збройні сили РФ) продовжувати просуватися вперед на сході. І трохи на півдні. Дійсно, в деяких секторах російський темп просування прискорився до чогось на кшталт "1 населений пункт на тиждень". Цілком у дусі путінської ілюзії "вперед до перемоги".

Суми. Рано вранці 10 червня ЗС РФ "вторглися в Сумську область". Насправді, російські генерали дуже добре знають, що сталося, коли вони вторглися в цю область минулого разу в лютому 2024 року. Тому зараз вони вирішили обмежитися наступом з Тьоткіного, щоб захопити прикордонне село Рижівка. Там тривають бої. Я залишаюся на позиції, що не варто очікувати чогось більшого в цій області, але впевнений: росіяни, швидше за все, продовжать спроби подібних рейдів і захоплять ту чи іншу частину української території.

Північна Харківщина. Українці майже повністю витіснили росіян з Вовчанська, за винятком західної частини міста. Там росіяни продовжують повідомляти про колосальні втрати в живій силі та техніці. Дехто каже, що їм так критично не вистачає БМП, що солдати збирають власні гроші, щоб купити собі щось. Таким чином, ті, хто ще живий, зайняті будівництвом основної лінії оборони приблизно в 1000 метрах на північ від міста.

Сіверськ. Росіянам вдалося досягти певного прогресу вздовж південної сторони цього сектору.

Бахмут. У період з 5 по 8 червня росіянам вдалося увійти, а потім створити кілька опорних пунктів у мікрорайоні Канал. Водночас, їм приписують утримання більшої його частини.

На південь від Часового Яру росіяни все ще намагаються закріпитися над каналом Сіверський Донець - Донбас.

Авдіївка-Покровськ. За останні 7-10 днів ВС РФ посилили свої атаки на цьому напрямку. На півночі вони наступають з Новопокровського та Кладовища на Новоселівку Першу (обидва - на заході від Семенівки). У північному секторі Очеретинського району росіяни увійшли в Новоолександрівку. За деякими даними, під російським контролем перебуває до 90% території цього села. У центрі вони захопили Новопокровське і продовжують штурмувати Сокіл. У свою чергу, ЗСУ шалено обстрілюють Очеретине. При цьому слід мати на увазі, що українці рідко захищають будь-яке з цих сіл силами більше батальйону: зазвичай 200, рідко до 300-400 бійців. Там просто не вистачає місця, щоб закачати більше військ всередину будь-якого з населених пунктів.

Таким чином, в той час як російські соціальні мережі рясніють повідомленнями про чергову штурмову групу з 20-30 військовослужбовців, які гинуть і отримують поранення, росіяни можуть щонайбільше сподіватися на вбивство 2-3, можливо, 10 українців у відповідь - і це після 5, 6, 7, 8 власних штурмів. Тобто після того, як вони зазнали близько 100+ втрат вбитими і полоненими.

Але, якщо у ВС РФ і залишилося щось численне, то це війська.

Мар'їнка. Росіяни продовжували наступати на село з півдня. Просунулися на відстань приблизно однієї дороги. Атаки зі сходу всі були розбиті.

Старомайорське. На жаль, 9 червня росіянам вдалося витіснити українців зі Старомайорського. Принаймні Урожайне залишається під контролем ЗСУ, але росіяни знаходяться і в південній частині цього села. Офіційний Київ спочатку заперечував втрату Старомайорського, потім заявив про знищення встановленого там російського прапора, потім замовк. Неофіційно, всупереч тому, що заведено в українських збройних силах, це викликало багато критики - особливо на адресу командувача 1-ї танкової бригади. Мовляв, цей пан припустився низки помилок під час командування позиціями в Старомайорському, що призвело до невиправданих втрат у живій силі та техніці, а також у селищі - але отримав звання генерала.

Текст публікується з дозволу автора. Вперше опублікований за посиланням

‍

‍