Все, ціль знищена, говорить російський солдат російському Дєду Морозу, спостерігаючи за феєрверком, який залишився в небі від чужого Санта-Клауса. І додає: правильно, не треба нам нічого закордонного в небі. Цей ролик поширюють російськими соцмережами через два дні після того, як російська ППО збила азербайджанський літак. Кажуть, ролик знімали ще місяць тому, але найгіршої дати для публікації годі й уявити. З таких абсурдних частин складається геть уся історія рейсу 8432 компанії Azerbaijan Airlines. Неначе сценарист, якому дали її написати, перед тим, як сідати за роботу, пропив увесь аванс. Однак ідеться про справжню загибель 38-ми людей, семеро з яких, до слова, росіяни. І називати те, що сталося з бортом Ембрайр 190 авіакатастрофою (як чомусь досі продовжує писати низка українських видань), це все одно, що називати авіакатастрофою збиття малайзійського Боїнга 777 на Донеччині у липні 2014-го.

Першу добу редакції всього світу приголомшено розглядають виразні сліди влучання в літак. До того, як відео з його хвостовою частиною не оприлюднили, основною версією, що звучала від Росавіації, було зіткнення з птахами. Стало очевидно: якщо це птахи, то залізні, з розривними частинами всередині. Російські ліберальні редакції, які, здавалося б, давно працюють з-за кордону і пишаються плашкою “іноагента”, уникали слова збиття, як вогню. Зі зрозумілих причин те ж саме робили російські пропагандисти. Відтак усі, хто передруковував їхні тексти будь-якою мовою, не докладаючи зусиль до аналізу написаного (себто ті наші колеги, яким дійсно варто побоюватися конкуренції зі штучним інтелектом), переповідали читачам: літак розбився. Весь цей час офіційний Азербайджан мовчав, однак першою ознакою серйозної проблеми стало рішення Алієва розвернути літак, яким він прямував до Петербурга на саміт СНД. Президент Азербайджану все ще використовує слово “аварія”, причиною зміни курсу літака з Грозного до казахстанського Актау називає “погодні умови”. Очевидно: те, про що першу добу боїться говорити російська ліберальна преса, обговорюють між собою Баку і Москва.

І не домовляються.

За добу після аварії, 26 грудня Euronews із посиланням на джерела в азербайджанському уряді повідомляє: там знають, що літак було збито російською ракетою “земля-повітря”. Більше того, там знають, що пошкодженому над Грозним літаку заборонили приземлятися в усіх російських аеропортах, незважаючи на численні запити від пілотів. Натомість їм наказали летіти через Каспійське море до міста Актау в Казахстані. Гірше того, системи GPS літака глушили протягом усього перельоту над морем. Повідомити це журналістам - все одно, що сказати прямо: пошкоджений ракетою літак цинічно намагалися втопити. Усе за російською класикою: “Бросить всё в канаву, и концы в воду, и дело с концом”. Мало не щогодини в соцмережах з’являються нові кадри - зокрема й із салону, на яких видно: у літака зовнішні пошкодження, задіте крило. Пишуть, що в Грозний нещодавно підвезли установки “Панцирь”. Не повідомляють головного: яким чином, якщо навколо аеропорту Грозного йшов бій із безпілотниками, туди взагалі пропустили літак цивільної авіації. Чому аеропорт не закрили. Чому пілотів завчасно не відправили до іншого міста, й до останнього – до моменту розриву поруч із літаком ракети – намагалися допомагати йому сісти в умовах, коли комп’ютерна навігація літака не працювала через засоби РЕБ. “Ніхто не стверджує, що це зробили навмисно, - говорить джерело в азербайджанському уряді агенції Reuters. - Однак, беручи до уваги встановлені факти, Баку чекає, що російська сторона визнає збиття азербайджанського літака”. 

Наступного дня Росавіація виходить із заявою, повною туману (в прямому сенсі слова), після якої у азербайджанських журналістів залишається ще більше питань. Вони нагадують Другу карабахську війну, під час якої на кордоні з Вірменією збили російський військовий гвинтокрил, внаслідок чого загинуло двоє російських пілотів. Тоді Азербайджан одразу взяв на себе відповідальність і не заважав усебічному розслідуванню. “Чому ми не бачимо аналогічного підходу з російського боку?” – питання настільки риторичне, що автор статті, визнаючи це, додає: “Особливо важливо, аби держава, вплутана в війну в Україні, визнавала свої помилки”. Залишимо за межами цієї статті усі очевидні коментарі про обраний Байрамом Ельшадовим дієприкметник, куди цікавіше погроза, яку чутно між рядків. Така сама погроза де факто лунає й в офіційній позиції – починаючи від готовності ділитися з журналістами, закінчуючи відмовою брати компенсацію з рук Кадирова. Для Ільхама Алієва, який не так давно з великим успіхом (і не без допомоги Туреччини) повернув Азербайджану Нагорний Карабах, переговори з ручним песиком Путіна – неприйнятні. Джерело в адміністрації Алієва повідомляє своїй пресі: “Азербайджан вимагає визнання факту, офіційних вибачень і виплати відповідних компенсацій” – причому, вочевидь, безпосередньо від Кремля. Президент Туреччини Реджеп Ердоган не збирається стояти осторонь: до Баку вже вилетіла турецька слідча група. Президентові Казахстану не позаздриш – оскільки літак на його території, з перших хвилин він стає предметом інтересу як росіян, так і азербайджанців, а також усіх третіх, здатних натиснути на Токаєва сторін. 

До вцілілих бортпровідників тим часом пускають телевізійну групу, на весь світ лунає: “Лтіак збили над Грозним. Один бортпровідник був поранений в руку, від шоку пасажирам ставало зле, люди непритомніли, усі готувалися що впадуть в море, але капітан намагався вивести літак на суходол”. У такий спосіб Азербайджан красномовно демонструє: спроба звинуватити в усьому загиблих пілотів, яких на батьківщині вже називають героями, не пройде. Оголошувати день жалоби, як це зробив Кадиров, теж не допоможе. Кремль не коментуватиме “катастрофу літака” в Казахстані до того, як завершиться розслідування, заявив речник Путіна Пєсков. Хвацько збитий у Z-мріях Санта-Клаус і не збирався пролітати над Росією, а от інші авіакомпанії, які досі туди літали – як-от ізраїльська El Al чи арабська FlyDubai – припиняють це робити, поки що на тиждень. Передбачувано забороняє польоти своїм авіакомпаніям Азербайджан, казахстанська Qazaq Air залишає рейси тільки до Омська і Новосибірська. Це лише перший очевидний економічний наслідок збиття літака. Не всім в Азербайжані звично так відверто загострювати стосунки з Росією, міністр транспорту Набієв соромиться дієслова «збиття», замінюючи його аморфним (і таким властивим російському новоязу останніх років) “зовнішнім впливом”. В 1936 році американець Дейл Карнегі випустив всесвітній бестселлер “Як заводити друзів і впливати на людей”. Символічно, що саме 25 грудня, на Різдво, росіяни колективно написали продовження: “Як руйнувати стосунки зовнішнім впливом на літаки”.