Захід витрачає у Червоному морі ракети, що так потрібні Україні

Аналіз останніх подій в російсько-українській війні від австрійського військового експерта

Том Купер

Том Купер

Опубліковано

23.6.2024

Захід витрачає у Червоному морі ракети, що так потрібні Україні

Так, я розумію, що у цьому блозі ви хочете читати найсвіжіші новини з війни в Україні. Що ж, вибачте, але іноді я вас розчароватимему. Головним чином тому, що стан "західної цивілізації", безумовно, виходить на абсолютно нові рівні "розвитку". Настільки, що іноді я не можу стриматися.

Не проти кількох прикладів?

Як щодо цього: рівно третина американської громадськості, яка не припиняє скаржитися на "всі мільярди, пожертвувані корумпованому Зеленському" (тобто Україні) - що, як пояснювалося неодноразово, просто не відповідає дійсності, - в ці дні просто вже виводить мене з себе.

І це через "російський флот біля Флориди" та "Байденську операція у затоці Свиней - 2"!

В чому тут справа?

Після його заяви про те, що (у відповідь на дозвіл США/ЄС/НАТО на використання Україною зброї західного виробництва проти цілей на [надзвичайно малій частині] російської території) Росія тепер збирається "постачати зброю ворогам США/Заходу", Пуддінг відправив групу кораблів ВМФ Росії з візитом на Кубу. До складу "флоту", про який йдеться, входять фрегат "Адмірал Горшков", ударний підводний човен класу "Казань" проекту 885М "Сєвєродвінськ/Ясень", нафтоналивний судно "Академік Пашин" і океанський буксир "Ніколай Чікер" (побудований у Фінляндії ще в 1989 році і використовується для логістичної підтримки).

За іронією долі, ВМС США і ВМС Канади розгорнули більшу групу військових кораблів для моніторингу цього "флоту": Корабель берегової охорони США Stone (VMSL-758), есмінці з керованою ракетною зброєю USS Truxtun (DDG-103), USS Donald Cook (DDG-75), USS Delbert Black (DDG-119), атомний підводний човен USS Helena (SSN-725) і канадський фрегат HMCS Ville de Quebec (FFH-332), а також численні літаки морської патрульної авіації Boeing P-8A Poseidon і ще більша кількість літаючих і морських безпілотників.

Полювання ВМС США і ВМС Канади на росіян у червні

І, між іншим, виявилося, що супер-турбо-вундерваффе-підводний човен "Казань" настільки "супер-невидимка", що його можна відстежувати всіма можливими способами, в режимі реального часу і навіть через соціальні мережі.

Але це не суттєво. Для "найбільш проінформованої" частини американського мейнстріму та соціальних медіа це чіткий сигнал: "Припиніть витрачати мільярди на Україну і спрямуйте їх на зміцнення обороноздатності США"!

Як ботан і дивак, яким я є, серед усіх "надзвичайних" і "тривожних" новин про цю справу, і "росіян в межах видимості Маямі" - я насправді більше стурбований тим, що хтось на одній з яхт біля узбережжя Маямі насправді вирішив відкрити вогонь по росіянах, коли вони пропливатимуть повз.

Але неважливо: насправді це була чудова нагода відстежити активність усіх можливих пуддінг-тролів у соціальних мережах, яким дозволено продовжувати поширювати піар-булщіт, завжди в ім'я "права на свободу слова". Це наштовхнуло мене на думку: а що було б, якби США чи Великобританія дозволили Геббельсу публікувати платну рекламу в The Times (of London) чи The New York Times у 1942 році чи десь так?

В ім'я свободи слова та демократії, звісно.

***

Що повертає мене до питань нашого врядування загалом - адже є ще одна іронія долі: поки EUNAVFOR (ред. - Військово-морські сили Європейського Союзу) святкували чотири місяці "успішної" операції з "захисту судноплавства в Червоному морі" (хо-хо-хо!), хусити потопили ще одне - друге за рахунком - судно.

А тепер зверніть увагу: Tutor (на відео вище показано перше попадання в його корму) був грецьким судном, що перевозило 82 000 тонн російського вугілля для порту Акаба в Йорданії... і був потоплений хуситами за допомогою (двох) "надводних кораблів без екіпажу"...

Кадр з опублікованого хуситами відео, показаного телеканалом "Аль-Джазіра", на якому показано другий замах на Tutor

Іншими словами, не лише США, для яких ця операція є нічим іншим, як "ще однією класичною помилкою на Близькому Сході", але і ЄС витрачає гроші платників податків, щоб захистити судноплавство... не судноплавство, що прямує до Ізраїлю чи ЄС, а судно, що належить грецьким судновласникам і використовується для того, щоб допомогти Пуддінгу уникнути санкцій ЄС за експорт російського вугілля, в той час як передбачувані "російські союзники" ("через Іран", як дехто думає) використовують "українські методи і тактику", щоб напасти на судно.

Цікаво, наскільки успішною була б операція EUNAVFOR, якби ЄС взагалі нікого не відправив до Червоного моря, наприклад?

Або якщо перенаправив б частину ракет, які там марнуються в Червоному морі, в Україну, щоб посилити її протиповітряну оборону і не допустити ситуації, коли вся країна буде мати, можливо, 4-6 годин електроенергії на добу, протягом наступної зими.

***

Але, знаєте, зараз червень 2024 року, а отже: чому комусь у США чи в ЄС взагалі може спасти на думку думати про "Україну" і "зиму 2024-2025 років"?

Неактуально!

Обидві теми навіть не є "десь між пріоритетами № 113 і 798" у світлі всіх майбутніх виборів цього року.

***

Тому це нецікаво. Набагато цікавіше витрачати ще більше грошей платників податків на всі можливі марні цілі. А також на новітні ідеї нашого славного оборонного сектору. З цієї точки зору, операція США-ЄС в Червоному морі - це лише "майже так само круто", як коли BAE Systems Inc. хвалиться розробкою безбаштової версії M2/M3 Bradley, щоб перетворити його на "важкий бронетранспортер”

Тільки для того, щоб потім додати 30-мм гармату в ще більшій башті на верхівці - щоб таки зробити з нього Bradley...

Далі можна очікувати, що вони оголосять про вінайдення гарячої води, а потім заявлять, що встановлення ще вищої і важчої башти є "заходом економії коштів і ваги".

Наразі, шановний читачу, я не можу не порекомендувати (вже вкотре) тобі подивитися ось це:

Не можна сказати, що все це - "правда, нічого, крім правди, то хай допоможе мені Бог": багато чого є іронією, а історія про "Бредлі, продані Ізраїлю" - вигадкою. Але те, як робляться справи в тисячах подібних випадків - чи то в Пентагоні, чи то в Брюсселі, чи то в кількох інших місцях (не кажучи вже про Москву), - подається в найкращому вигляді.

Читай: персонажам там - і в конструкторських бюро більшості наших славних "оборонників" - дійсно потрібно більше свіжого повітря, і набагато менше грошей платників податків, і це вже не одне десятиліття.

***

Але, і знову ж таки: ви всі очікуєте, що я залишатимусь серйозним і просто повідомлятиму про події на полях битв в Україні?

Тоді, будь ласка, зауважте: це фактично підсумок за останні 7-10 днів, тому що після всіх російських атак і втрат, після стількох пролитої крові і спричинених руйнувань, "більше немає про що повідомляти".

Північний Харків. Російський осередок у центрі Вовчанська, про який так багато говорили, було знищено, а щонайменше 20 з гаком військових захоплено живими. Додаткові російські атаки з півночі були відбиті: фактично, росіяни все ще утримують лише кілька останніх будинків у північному Вовчанську. Тим часом українці з БПЛА ведуть вогонь по російській будівельній техніці, яка будує "лінію оборони" на північ від міста.

Часів Яр. Добре, що росіяни встигли закріпитися в районі Каналу, бо зараз їх там безперервно гатить українська артилерія та БПЛА. Так сильно, що вони не змогли просунутися далі. Декілька днів тому вони здійснили ще одну атаку на Калинівку, що на північ від Часів Яру, але там їх зачистили ЗСУ.

Авдіївка-Покровськ. Росіяни (все ще) наступають через Новоолександрівку і все ще наступають на Сокіл, втрачаючи війська і техніку так, ніби завтра не настане. Ну, так і є, для основної маси їхніх військ там немає завтрашнього дня. Подібним чином, і в той час як ЗСУ повільно відходять з району між Яснобродівкою та Карлівкою, росіяни все ще атакують ці два місця.

Мар'їнка. 46-а повітряно-десантна зачистила більшу частину росіян, які увійшли до Георгіївки минулого тижня, але росіяни все ще продовжують бомбити та обстрілювати село. До речі, хороший приклад того, що відбувається, навіть коли росіяни захоплюють "якусь покинуту/порожню українську лінію окопів": їх все одно знищують українські БПЛА. У Красногорівці те ж саме, що і місяцями раніше: росіяни наступають, українці їх “обіймають”.

Чи означає це, що ця війна "більше не цікава"

Навпаки, мій друже!!!

Так, українці стабілізували лінію фронту на півночі Харкова, тримають ситуацію під контролем і в Часів Ярі, і на Авдіївсько-Покровському напрямку. Так, Пуддінг і його поплічники, весь Генштаб і ЗС РФ однозначно довели, що вони не здатні проводити широкомасштабні наступальні операції: що росіяни не можуть, скажімо, "прорвати лінію фронту" (неважливо, де), а потім "просунутися вглиб України".

Але, поклавши руку на серце, чи є це їхнім справжнім наміром?

Я так не думаю.

Наперед: майте на увазі, що зараз ситуація на полі бою має бути більш ніж очевидною для всіх. Наступ на північний Харків з тріском провалився. Насправді, якщо він щось і показав, то лише те, що кожного разу, коли росіяни атакують великими підрозділами (що сьогодні означає "щось на кшталт посиленої роти, максимум - слабкого батальйону"), вони лише полегшують завдання ЗСУ. Їх просто знищують. 

Єдина російська "тактика", яка "хоч якось працює", - це безперервні дрібномасштабні піхотні атаки, після яких ті, хто виживає, ховаються в будь-яких норах, які вони тільки можуть знайти, але які не зможуть знайти українські БПЛА.

Ви думаєте, що ТОВ-АТ “Пуддінг, Герасімов & Со” не знає про це?

Звісно, вони знають.

Справа ось у чому: не має значення, яким є реальний чи уявний стан російської економіки. Неважливо, що рубль втрачає в ціні. Неважливо, скільки російських нафтопереробних заводів, інших промислових об'єктів, авіабаз чи радарів раннього попередження майже щоночі атакують українські безпілотники. Важливим є той факт, що Пуддінг платить все більше і більше. Зарплати в російській промисловості стрімко зростають, так само як і зарплати тих, хто добровільно йде воювати в Україну. І не на одну-дві копійки, а на 20-30% на рік. Це дає масі росіян (і, я впевнений, ви погодитеся, що мова йде про мільйони) дедалі більший стимул брати участь у бойових діях. Або йти працювати в нафтовий чи оборонний сектор, або, що ще більш важливо, йти добровольцями воювати в Україну.

Їм обіцяють багато грошей, і більшість з них отримують ці гроші - живими чи мертвими.

А якщо цього недостатньо, Пуддінг з легкістю "вербує студентів" по всій Африці - в тому числі в Ефіопії та Сомалі. Їх заманюють оголошеннями про "роботу в секторі безпеки", відправляють до Росії, проводять тижневу підготовку, під час якої ніхто не говорить їм, де вони будуть служити і що від них очікується, а потім відправляють на черговий піхотний штурм десь в Україні.

Зараз - і до кінця цього року - Україна просто не може отримати достатньо артилерійських снарядів, куль і БПЛА, щоб знищити "все це"... (ні: навіть Northrop-Grumman насправді не запускає виробництво 155-мм снарядів в Україні, як було оголошено декілька днів тому).

Отже, висновок напрошується сам собою: ні, для Пуддінг & Co це не проблема.

Їх цілком влаштовує їхнє звичне рішення: "заморозити" конфлікт у нескінченній війні і чекати наступної нагоди. Для них все добре так, як воно є. Тим більше, що вони завжди можуть бути на 1000% впевнені: Україна не має жодних варіантів (ні зараз, ні в найближчий рік), а Захід рано чи пізно зробить чергову помилку.

Не дивно, що цього місяця росіяни значно посилили свою кампанію повітряних і ракетних ударів по Україні. Звичайно, зараз вони розгортають меншу кількість "класичних" балістичних і крилатих ракет на одну атаку. Але, на відміну від західної олігархії та політиків, що перебувають на її службі, вони також засвоїли багато цінних уроків.

Наприклад: зараз вони рідко атакують добре захищені об'єкти нерухомості (див.: Київ та Одеса), а натомість атакують ті частини України, які не так добре захищені. Передусім Харків і Дніпро. І роблять вони це за допомогою комбінації "Шахідів", "Іскандерів" та ракетами С-300, які стріляють у балістичному режимі на основі даних про цілі, зібраних БПЛА типу "Зала" та "Орлан", десятки яких щодня проникають в український повітряний простір.

Крилаті ракети (у поєднанні з "Шахедами") в першу чергу розгортаються для ураження авіабаз на заході України, оскільки Москва залишається... "знервованою" в очікуванні прибуття перших F-16 в Україну. Але, і це головне: вони тим часом здійснюють такі атаки майже щоночі. А це означає, що загальна кількість ракет і ударних безпілотників, розгорнутих росіянами, насправді вища, ніж у попередні місяці, а отже, і загальна кількість ракет, витрачених українцями, також набагато вища.

Добре, тоді ВМС США і EUNAVFOR марно витрачають ракети навколо Червоного моря - для захисту російського експорту вугілля.

Підсумок: це залишається війною, яка загрузла, війною на виснаження - і, між іншим, війною системно корумпованого і некомпетентного західного уряду проти російського режиму, достатньо розумного, щоб використати кожну з численних можливостей, які йому надаються. Війна "хліба, видовищ і задів знаменитостей проти війни по-пуддінгівськи".

Принаймні для мене залишається відкритим лише одне питання: у деяких своїх останніх публічних виступах Пуддінг і деякі його маріонетки оголосили 2024 рік чимось на кшталт "року прийняття рішення". Роком, в якому вони збираються "звільнити Донбас". "Розгромити НАТО та укро-нацистів".

Звучить смішно?

Безумовно, це так. Але зауважте: оскільки абсолютно ясно, що вони не можуть зробити це на полі бою, виникає питання: як ще вони можуть здійснити такий подвиг?

На виборах у США в листопаді цього року?

Текст публікується з дозволу автора. Вперше опублікований за посиланням

Схожі статті