Знову затримався з публікацією... причина цього разу - "топовий" і "найавторитетніший військовий журнал" у певній країні південно-центральної Європи. Той самий, який був спійманий на плагіаті мого "оновлення" про крах контрольованої Україною Курської дуги. Втратив півдня, вислуховуючи, як директор оголосив мене тролем і спамером за те, що я написав їм листа з проханням видалити образливий контент і вибаченнями, оголосив ChatGPT "інструментом скрупульозного семантичного аналізу", збрехав, що ChatGPT стверджує, що плагіату немає, і висловлював погрози моїй особистій безпеці...

Звісно, він не вибачився і не запропонував нічого подібного: зрештою, директор, про якого йдеться, - це його королівська величність, бо він директор цього журналу, а ChatGPT сказав йому, що лише 26% змісту плагіату збігається з моєю статтею. Що "сказав" мені ChatGPT у відповідь на відповідне запитання, і - тим більше - що сказали йому десятки його власних читачів (у тому числі кілька з них, які повідомили мені про плагіат, оскільки я не стежу за цим журналом) - "не має значення"...

Однак "найкраще" в усьому цьому - це те, що роблять такі інтерпретатори чужих інтерпретацій, як творець плагіату, про який тут ідеться. Бачите: він вважає, що крах дуги був спричинений "припиненням обміну даними американської розвідки/ISTAR". Для його директора це очевидний доказ того, що він не займався плагіатом. Кого хвилює, що США припинили надавати розвіддані Україні "лише" 7 березня 2025 року, тоді як ЗСУ всередині Росії були в глибокій скруті вже з січня? Кого хвилює, що це переконання є абсолютно хибним висновком, заснованим на тому, що "автор" просто не знав, що відбувалося, але "повинен був додати текст", щоб замаскувати свій плагіат?

Справа в тому, що вцілілі підрозділи ЗСУ, які дислокувалися на північ і схід від Суджі і яким пощастило звідти вибратися, повідомляють, що вони були де-факто відрізані щонайменше два-три тижні, якщо не понад місяць. Російська радіоелектронна боротьба, сильні і тривалі обстріли з повітря і артилерії, а особливо масове розгортання волоконно-оптичних БПЛА зробили неможливим пересування не лише військ, а й вантажів та підкріплень. Багато підрозділів не могли навіть зв'язатися з вищими командними пунктами (якщо не з інших причин, то через те, що їхні системи зв'язку були виведені з ладу, а провести заміну було неможливо). Зрештою, їхнім командирам вистачило розуму прийняти рішення про відхід: у більшості випадків на власний розсуд.

...що, до речі, також руйнує всі конспірологічні теорії про те, що Київ (тобто Зеленський/Єрмак) виводить українські війська з Росії як своєрідний "жест доброї волі" для переговорів Дампфа про припинення вогню. Навіть якби вони прийняли таке рішення (відверто кажучи, невідомо, чи прийняли б), відповідний наказ навряд чи дійшов би до більшості підрозділів ЗСУ, поки вони утримували позиції на північ і схід від Суджі. Адже їхній зв'язок був сильно порушений росіянами.

(Будь-хто, хто має "сумніви" щодо цього, може пояснити мені, як, наприклад, батальйон, який утримував район Руської Конопельки, мав "чекати на наказ про відхід", якщо росіяни вже були глибоко на його лівому і правому флангах і проникали в його тил, коли його командир віддав наказ про відхід - а це, до речі, було за день до того, як США припинили постачання розвідданих, і командування в цьому секторі перебрав на себе "Головком"?).

Інша причина, чому "це не було плагіатом", на думку директора журналу, про який йде мова, полягає в тому, що його "автор" написав, що українському використанню траси Н07 (звичайно, це чиста випадковість, що його "автор" використовує той самий стиль написання, що і я), заважали "УМПК і безпілотники", а я цього не робив. Саме так, тому що українському використанню H07 заважали (як повідомлялося вже кілька місяців поспіль) "лише" УМПК: маса російських БПЛА і волоконно-оптичних безпілотників не може долетіти так далеко. Однак, так само, як російські БПЛА і волоконно-оптичні дрони перешкоджали зусиллям ЗСУ з постачання вздовж дороги Н07/Р200 вже з січня (як видно з повідомлень людей, які стежать за цією війною набагато уважніше, ніж я; зверніть увагу, Р200 - це російська сторона Н07), вони були в межах досяжності, щоб знищити підрозділи ЗСУ, які відходили цією дорогою в напрямку України.

Більше того: як повідомлялося раніше, переломним моментом стало падіння Свердліково. У поєднанні з систематичним полюванням росіян на українські БПЛА-команди, це змусило останніх відступити назад за кордон. Наступним переломним моментом став наступ росіян з Ніколаєво-Даріно та Свердліково на південь - на Журавку та Новеньке. Можливо, він був тим часом (два дні тому) значною мірою зупинений, але саме тому, що наступаючі російські підрозділи "випередили" свої засоби радіоелектронної боротьби і безпілотники, а потім опинилися під впливом (за їхніми власними словами) "маси українських БПЛА". Чого "автор", про якого йде мова, не може знати, тому що він плагіатить мою роботу, а потім інтерпретує речі, про які не має жодного уявлення.

Він також не може знати, що основній масі підрозділів ЗСУ довелося виходити з виступу пішки: буквально йти 20-30 кілометрів пішки, під постійними атаками російських оптоволоконних безпілотників. Так само, як він не може знати, що в той час як втрати в техніці були (дійсно) "важкими", за невеликим винятком, військовослужбовці всередині вижили, тому що сучасні західні та українські автомобілі сконструйовані з урахуванням "вбудованої живучості". Дивіться: машина розбита, але більшість солдатів, що знаходилися в ній, залишилися неушкодженими. Або те, що більшість транспортних засобів були знайдені і підбиті росіянами саме тому, що вони були змушені зупинитися: чи то через те, що був зруйнований міст, чи то через те, що дорога була сильно пошкоджена...

Нарешті, дещо для персонажів, які все ще наполягають на тому, що повідомлення про страти без суду і слідства полонених і роззброєних українських військовослужбовців озброєним натовпом у формі, відомим як "Збройні сили Російської Федерації", є "пропагандою" і "брехнею". Ви можете перевірити це на сайті https://osintukraine.com/. Можливо, це щось "з України", і тому може бути недоступним для росіян. Справа в тому, що це веб-сайт, створений для збору інформації, документування та зберігання даних про всі російські військові злочини в Україні. По суті, він сканує соціальні мережі (особливо Telegram) і фіксує всі фото та відео, зокрема й ті, що стосуються десятків російських страт без суду і слідства над українськими військовополоненими.

Звісно, ви можете спробувати заперечити це...

Підсумок: хоча є люди, які звинувачують мене в тому, що я публікую "клікбейти" і шукаю уваги громадськості, є також люди, які дивуються, чому я уникаю (за рідкісними винятками в Україні) зміїної пастки, відомої як мейнстрімні ЗМІ, відхиляю запити на інтерв'ю від відомих західних телеканалів і забороняю... хм... провідним газетам і журналам (особливо зі США) навіть цитувати мій блог?

Хлопці та дівчата: ми не всі однакові. Не всі ми прагнемо "слави та багатства" і "взаємних переваг", які багато хто обіцяє мені протягом останніх трьох років. Можливо, це тому, що я досяг майже всього, чого хотів досягти у своєму житті. Не знаю. Справа в тому, що мені начхати на "славу і багатство". І якщо цей блог буде читати 2,5 - 17,7 читачів (як це було протягом багатьох років до 24 лютого 2022 року): це буде не просто добре, а чудово - за одним винятком: Рикші для ЗСУ, наші публікації, які хоч якось допомагають багатьом підрозділам української армії.

А тепер повернемося до того, що має значення.

***

Отже... суть "курської ситуації" пояснена вище, і я думаю, що мені вдалося відповісти на деякі з ваших запитань. Що ще спадає мені на думку як "досить важливе, щоб додати на цьому етапі", так це питання про те, чи збираються росіяни зараз продовжувати "широкомасштабне вторгнення в Сумську область"?

Відповідь: ні. ВС РФ не здатні здійснювати "розмашисті маневри механізованими з'єднаннями". Вони не могли прорвати лінію фронту і зайти в український тил навіть у свої "найкращі часи" - у квітні-червні 2022 року, а зараз, через три роки, вони взагалі не здатні проводити такі операції. І не лише через брак бронетехніки та артилерії, а насамперед тому, що принаймні з 2023 року вони навіть не намагаються навчати своїх офіцерів та інших військових проводити такі операції.

Звісно, росіяни намагалися розпочати "переслідування" підрозділів ЗСУ, що відходили, але були зупинені вже на підступах до перших двох українських сіл. Ймовірно, за останні два дні, після того, як росіяни зайняли Журавку і Новеньке, вони просунулися вперед між цими двома селами і просунулися приблизно на 500 метрів. Але це "просування піхоти", а не "широкомасштабний механізований маневр". Цього все ще недостатньо, щоб поставити дорогу Н07 під свій вогневий контроль - навіть якщо цього цілком достатньо, щоб продовжувати бити те, що там рухає ЗСУ. За допомогою волоконно-оптичних БПЛА. Перш за все, ЗСУ не "зламалися і втекли", а відійшли. Основна маса: "вчасно". Відповідно, попри "великі" (як для українських умов) втрати, підрозділи вийшли переважно неушкодженими, зайняли нові позиції - частково вздовж кордону, частково на південь від нього - і продовжують воювати з росіянами.

Інша річ, яка потребує "пояснення", - це відновлення військової допомоги та розвідки США для України. Тому що Пуддінг де-факто відмовився від "пропозиції" Дампфа. Яка несподіванка хммм... Ну, по-перше, я перш насамперед сподіваюся, що і військові логістичні служби США, і ЗСУ скористаються цією можливістю і перевезуть в Україну все, що тільки зможуть, так швидко, як це фізично можливо. Тому що з "Дампфом і Пуддінгом" ніколи не знаєш, коли буде наступна зупинка.

У зв'язку з цим питанням: зараз вже має бути добре відомо, що ця славнозвісна "розвідувальна допомога США для України" полягала (і досі ще полягає) насамперед (хоча і не винятково) у наданні розвідувальних даних для систем залпового вогню великої дальності, таких як M142 HIMARS і M270 MLRS, а також у наданні аналогічних розвідувальних даних, і в наданні дозволів на постачання британських ракет великої дальності "Storm Shadow" (оскільки вони все ще містять американську авіоніку). Однак у випадку з французькими SCALP-EG подібних питань не виникає.

***

Розмова про SCALP-EG, в свою чергу, підводить мене до питання про французькі літаки Dassault Mirage 2000-х років для українських ВПС і ППО (ПСУ): тут у мене є одна поправка/оновлення. Виявилося, що Mirage 2000-5F з серійним номером 47 все ще знаходиться у Франції, все ще має реєстраційний номер 102-EP французьких ВПС і все ще використовується для підготовки особового складу ПСУ. Мені також довелося виправити свій малюнок, що реконструює зовнішній вигляд "Міражів": виявилося, що вони мають "добре помітне" національне маркування - принаймні, на плавнику. Нанесення їх на фюзеляж... залишається непідтвердженим.

Ще однією "новою деталлю" є те, що датчики дозаправки в польоті ("чорні стрижні перед кабіною пілота") також були зняті перед поставкою:

***

Наразі це все. Мені ще треба відповісти на багато ваших - дуже цікавих - запитань, а потім продовжити деякі інші теми (наприклад, про українську протиповітряну оборону). Сподіваюся, я зможу повернутися до цього пізніше протягом дня.

Тим часом, я також "сподіваюся", що публікація цієї статті відбувається досить рано, щоб її могли розглянути на предмет плагіату редакції різних благородних журналів по всьому світу.

Я б нікому не рекомендував продовжувати подібну практику, тому що мені це вже набридло настільки, що наступного разу я точно звернуся до однієї з юридичних компаній, що спеціалізуються на порушеннях авторських прав в Інтернеті. І це без жодних повідомлень порушнику.

‍

‍Текст публікується з дозволу автора. Вперше опублікований за посиланням.