Перший день нового місяця... але деякі речі ніколи не змінюються.

Що ж, гаразд: перш ніж "повернутися" до плутанини під назвою "Близький Схід", давайте зробимо коротку перевірку найважливіших "станцій" війни в Україні на сьогоднішній день.

***

ПОВІТРЯНА/РАКЕТНА ВІЙНА

Однією з приємних речей, яку я виявив сьогодні вранці в соціальних мережах, була публікація в Твіттері когось, хто нарешті виявився настільки добрим (насправді: милосердним), що перевірив запаси зенітно-ракетних комплексів (ЗРК) ЗС РФ.

Висновки цікаві: більшість систем, які все ще перебувають у резерві, за своєю природою є системами малої дальності, систем середньої дальності дуже мало, і ще менше систем великої дальності (при цьому, так, це все відносно: С-300В все ще більше за кількістю, ніж IRIS-T або SAMP у всьому НАТО, разом узятих...) Щось на кшталт "гарних новин" полягає в тому, що маса обладнання, про яке йдеться, базується на технологіях 1970-х років; модернізація систем, про які йдеться, вимагає висококваліфікованого персоналу, якого в Росії поки що бракує; в той час як 75-й арсенал вже працює на повну потужність і, таким чином, не може сильно прискоритися. При цьому залишається незрозумілим, якими є запаси ракет, що залишилися.

Я щиро вдячний за такі зусилля: не маю ні часу, ні нервів, щоб зробити щось подібне.  Після того, як я вклонився на знак подяки, можу лише зробити висновок, що я дуже чекаю на подібний огляд щодо ЗРК, які працюють під управлінням ВКС.

В оперативному плані... росіяни продовжують виснажувати українські запаси ракет, щоночі закидаючи в повітряний простір України ударні БПЛА "Шахед". Головною новиною у цій історії є те, що тепер деякі з "Шахедів" також оснащені системами StarLink.

У свою чергу, вчора рано вранці українці завдали удару по складу зберігання ракет "Кинжал" на авіабазі Єйськ. Стверджують, що загинув зокрема генерал-лейтенант Дворніков (колишній командувач російськими військами в Україні).

***

Курщина... 28 і 29 вересня ВДВ, розгорнуті навколо меншого виступу на західній стороні, в районі Глушково, провели кілька контратак на Вєсьолоє: втратили кілька БМД і відступили.

На схід від Коренево ЗСУ продовжували покращувати свої позиції на пагорбах над Кремяново, Шептухівкою та Каучуком. Звідси легше підривати все, що росіяни намагаються відправити в бік залишків їх 810 бригади морської піхоти, оточеної в районі Кремянова, наприклад.

Зі східного боку... з'явилися відео, що підтверджують контроль ЗСУ над Камишівкою: "дуже дивно", враховуючи, що ЗСУ контролюють дорогу на Льгов на захід від неї і пагорби на схід від неї вже щонайменше чотири тижні... З південного боку... ну, вибачте, не можуть не викликати посмішку повідомлення про те, що росіяни "повернули Уланок": це сталося ще два тижні тому, а "відеопідтвердження" з'явилося тільки зараз. Інакше вони не змогли б штурмувати і відвоювати Борки...

***

Харківщина... Судячи з українських повідомлень, комусь із супермізків - чи то московських ментів, чи то штабу ОСК "Юг" - спало на думку відправити механізовану штурмову групу 82-го мотострілецького полку з 17 МТ-ЛБ (багатоцільовий транспортер-тягач легкий броньований - ред.), 3 ОБТ (основний бойовий танк - ред.) і понад 100 чоловік особового складу в атаку на (руїни) Агрегатного заводу у Вовчанську. Яке ж було здивування, коли ЗСУ розгромили цю комедію та зачистили розкиданих вцілілих. Відео, що вийшли в результаті, повні частин тіл, тому, можливо, вам краще перестрибнути через наступні "ілюстрації"...

"Приємно" бачити, що ВС РФ "засвоїли" всі уроки 2,5 років, а також останніх 10 років, і уроки з Грозного також: сама ідея такої операції може прийти тільки у Пуддінгівську голову.

***

Куп'янськ-Сватове... росіяни продовжують штурм Кругляківки: 115-та мехбригада ще тримається. Ні Дональд, ні я не розуміємо однієї речі про ЗСУ тут - і в кількох інших секторах: чому немає контратаки у фланг росіян? Звичайно, завдяки своєму проникненню в Піщане, росіяни забезпечили собі вищі висоти на північ від цього села. Але це не повинно означати, що по них неможливо вдарити з підконтрольних ЗСУ висот з південного боку. І все ж, ЗСУ не пересуваються сюди: просто утримують позиції. Так само, як і в багатьох інших випадках. Принаймні, таке враження складається: єдині дві бригади ЗСУ, які проводять регулярні тактичні контратаки, - це 3-тя штурмова та 47-ма мехбригада. Якщо це намагаються робити інші підрозділи, то результати безглузді, лобові контратаки без жодного виграшу, що призводять лише до власних втрат, а генералів позбавляють від "неприємних" підлеглих...

***

Торецьк і Покровськ... бої там тривають безперервно, а ЗСУ перебувають під масованим тиском. Тим не менш, росіяни насправді не наступають. Навпаки: у Торецьку вони все ще намагаються відтіснити українців з Центральної вулиці; а на схід від Покровська, після того, як узяли під контроль більшу частину Гродівки, Красного Яру та Новогродівки, вони не дуже просуваються.

Наміри росіян щодо Селидового тим часом зрозумілі: вони усвідомили, що не зможуть взяти це місце фронтальною атакою, і тому зараз атакують на північ і південь від нього - але в західному напрямку. Очевидно, намагаючись взяти в кліщі 15-ту бригаду оперативного призначення НГУ (Національної Гвардії України - ред.) Кара-Даг.

Атаки росіян на Гірник, Острівське та Курахове, що відбулися протягом останніх днів, насамперед характеризуються ще більшими втратами в живій силі та бронетехніці.

***

Вугледар... це тим часом дуже нагадує кінець битви за Алеппо восени 2017 року. Тільки погода трохи краща: ще не холодно...

Адже зараз навіть ряди 72-ї мехбригади розпадаються на частини.

По суті, росіяни продовжили наступ з трьох боків (з напрямків Водяного, Пречистівки та Павлівки). Що найгірше, і як пояснювалося тут, вихід з міста знаходиться під постійним артилерійським та мінометним вогнем. Тобто те, що залишилося від 72-ї, яка досі перебуває у Вугледарі, має величезні проблеми при спробі вийти з міста. Як завжди, евакуація відбувається невеликими групами, але з 10 осіб (в середньому) в кожній групі вийти вдається лише 3-4...

Не дивно, що росіяни присутні у східній частині міста, а 5-та танкова і 37-ма мотострілецька бригади, схоже, перебувають у процесі входження і в західну частину міста.

Не хвилюйтеся: нікому з українського боку не спало на думку ввести хоча б один свіжий батальйон, провести якусь контратаку (наприклад, на північний фланг російського наступу на Вугледар з боку Пречистівки) або допомогти витягти 72-гу. Навіщо це робити, коли у 72-ї тим часом закінчується продовольство, медикаменти та паливо, і, схоже, вона була змушена залишити велику кількість поранених, які потребують евакуації?

Натомість, на тлі хаосу, що виник, український Генштаб займається заміною командира бригади на полковника Олександра Охріменка (який наразі є командиром одного з механізованих батальйонів). Ймовірно, тому, що в кращих традиціях ЗСУ, типова українська дріб'язкова боротьба вже йде повним ходом.

Наприклад, "офіцери 72-ї” мали б скаржитися, що Мар'яна Безугла "видала ротацію цієї бригади за відхід", причому зробила це публічно, тим самим давши росіянам знати про зручний момент часу. Після цього ВС РФ перекинули підкріплення і атакували, і саме тому (зруйнованому) місту зараз майже впало...  

Панове, на якій планеті ви жили ще тиждень тому?

Для орієнтації: з таких як я, ніхто не знав про заплановану ротацію (як мінімум) 20-22 серпня (вибачте, не пам'ятаю точно). Гаразд, я не повідомляв про це публічно, але: якби я знав про це, як ви думаєте, наскільки "безпечним" був цей план від російського ГРУ?!?  

І який ідіот досі думає, що це перший раз, коли росіяни атакували під час планової ротації підрозділів ЗСУ?

Вибачте, але: я ситий по горло цією нісенітницею. Це все одно, що кричати глухому, що за його спиною небезпека, а потім дивуватися, чому він не відреагував вчасно.

Якщо це взагалі можливо, мені просто цікаво почути, наскільки сильно хтось там хоче звалити всю провину - і таким чином позбутися одного з найгучніших критиків системної некомпетентності Генштабу - на Безуглу? Тому що я просто не можу повірити, що якийсь серйозний, професійний військовий офіцер намагається пояснити, що Безугла тепер несе відповідальність за системну некомпетентність і слабку внутрішню безпеку у вищих ешелонах ЗСУ.

А як щодо того, як легко можна було б уникнути цієї катастрофи, якби український Генштаб виконував свою роботу? Наприклад, подбати про вчасну ротацію повністю виснажених бойців 72-ї бригади? Або написати цю кляту нову доктрину, щоб усі офіцери ЗСУ навчалися на основі досвіду цієї війни, а не на основі радянського досвіду Другої світової війни 70 з гаком років тому, і щоб не виникало проблем під час чергової ротації підрозділів?

І наостанок: чи дійсно "ми" повинні "обговорювати" все це публічно, місяцями, знову і знову - тому що інакше ніхто ніколи не подбає і не реформує той бардак, відомий як український Генштаб і ЗСУ? Чи як?

...а потім дивуються, чому в масі бригад ЗСУ не вдається залучити достатню кількість добровольців...

‍Текст публікується з дозволу автора. Вперше опублікований за посиланням.

‍