Підступний напад українських ракет на мирні військові об'єкти РФ у розпал нової ядерної доктрини Путіна надзвичайно потішив пересічних росіян, що багато років жили надією на прекрасну атомну війну майбутнього, яка не лише змінить світ на краще, а й принесе їм просте людське щастя. Сьогодні перед Росією відкрилося вікно ядерних можливостей, і понад усе русські люди в телевізорі переживають через те, що цей шанс може бути знову втрачений.

“Росіяни в соцмережах ставлять справедливе питання: коли ж вдарить Росія?!” - обурюються росЗМІ, а такий собі капітан Дандикін їм цинічно відповідає:”Може, не сьогодні, може, завтра. А може, післязавтра. Розумієте, найголовніше у цьому ділі - щоб помучилися”. Та скільки ж можна мучити простих русських людей очікуванням прекрасної ядерки?! “Якщо ядерна війна не почнеться до інавгурації (Трампа), то вона найближчим часом не почнеться взагалі”, - сумно констатує праведник світу Алєксандр Дугін. На щастя, Владімір Путін розуміє ядерні прагнення російського народу, і все ось-ось почнеться. Про це свідчить ціла низка вірних ознак. 

Насамперед це, звичайно, Вялікая Ядєрная Доктріна, яку в Росії щодня то посилюють, то голосують, то підписують, то схвалюють, то запроваджують указом, таким чином не випускаючи з інформаційного поля місяцями. Також нещодавно зловісний сигнал Заходу послала краватка Путіна. Днями російські журналісти звернули увагу, що на одному з протокольних заходів російський президент з'явився у чорній краватці в зелену цяточку під блакитну сорочку, а це відсилання до моди часів холодної війни, Карибської кризи та ядерної катастрофи. Страшний сигнал краваткою Путіна змусив боягузливих західних лідерів сховатися від нього по кутах, і це вони ще не бачили труси Путіна, розмальовані протигазами, та чиряк на сраці у вигляді блідої поганки, вражаюче схожої на ядерний гриб.

Ще зловіснішою ознакою стало урочисте оголошення про те, що Росія починає серійне виробництво мобільного ядерного укриття “Куб-М”, що являє собою залізний вагончик, в якому жителі Росії можуть із комфортом (у вагончику є елегантне очко) перечекати ядерну війну.

Всім тим, хто думає, що це черговий нещадний російський розпил і що треба бути реально дурним, щоб вірити, буцімто такий вагончик допоможе, можна порадити подивитися документальний фільм “Індіана Джонс і Королівство кришталевого черепа”, у якому Індіана Джонс опиняється у пустелі Невада, на території якої американські імперіалісти проводять свої ядерні випробування. Уздрівши, що заокеанські яструби скинули на нього ядерну бомбу, Індіана за мить до вибуху зачиняється у холодильнику, міцно тримаючи двері зсередини, трошки котиться у ньому вулицею через ударну хвилю, виходить назовні ще більш здоровим, ніж був, перемагає нацистів, знаходить усілякі скарби і навіть еліксир молодості для свого кумира Владіміра Владіміровіча Путіна. Від перспектив, які відкриває русським людям ядерна війна, перехоплює подих, а всі інші, як відомо, просто здохнуть.

Дуже красномовною ознакою підготовки до ядерного удару возмєздія можна також вважати різке посилення психованості Дмітрія Мєдвєдєва. Так, цього тижня посол РФ у Великій Британії товариш Кєлін в інтерв’ю місцевому ВВС заявив про те, що всі погрози Мєдвєдєва знищити Лондон ядерними ракетами є особистими статевими фантазіями Дмітрія, на які не варто звертати уваги, а також натякнув, що Мєдвєдєв - алкаш і нікчема.

Наступного дня кремлівські інсайдери повідомили, що Дмітрій був сильно розлючений словами товариша Кєліна і, за чутками, пішов через це у запій таких масштабів, яких раніше не було навіть у нього. Нескладно уявити, що якщо за підсумками цього запою Мєдвєдєв не згорить, він тупо знищить світ. Не дарма Владімір Владіміровіч Путін, згідно з повідомленнями російських ЗМІ, ще з 7 листопада безвісти зник, зачинився у бункері і на всі прохання соратників “Вова, виході, ми всьо уронілі, давай уже начінай ядєрную войну!” відповідає безладним белькотінням про якихось печенегів, обісраний ягель і реалії на землі.

А найстрашніше те, що Маргаріта Сімоньян, яка у минулі роки за першої-ліпшої нагоди починала писати у твітері: “Што, матушка, і ето сглотньом?!” - вже нічого на такі теми не пише. Чи то наковталася вже, чи то захлинулася остаточно. Обидва варіанти не обіцяють західному світові нічого доброго.