Зазвичай Мадіна спить чуйно і прокидається від найменшого шурхоту, але в ніч з 10 на 11 серпня 2022 року сон здолав її так, що на світанку вона нічого не чула – ані брязкання скла, в яке стукали кулаками, ані гучних розмов у будинку. Батьки не дозволили співробітникам російських спецслужб входити в дитячу кімнату. Стрілки на годиннику показували четверту ранку.
«Я сказала їм: не чіпайте дітей, я сама їх розбуджу. Нашому наймолодшому, Халіду, лякатися не можна. Він переніс три складні операції на серці - будь-які сильні емоції небезпечні. Мадіна теж ранима й чутлива. Я взяла Халіда, підняла, перенесла його в зал, поклала на диван. Він і далі спав, навіть не ворухнувся, поки обшук не закінчився. Дякую Богу за це», – спокійно розповідає про ту ніч Ельмаз Темер'янова, дружина громадського журналіста Вілена Темер'янова. 4 вересня вони з чоловіком мали везти сина на чергову операцію на серці, але Вілена заарештували.
До цього дня Ельмаз по-спартанськи заздалегідь готувала старших дівчаток, Сабіру і Мадіну. Просила їх не плакати і не лякатися.
«Коли він відсидів спершу 14 діб, я дітей посадила і сказала, що тато висвітлює судові процеси над несправедливо заарештованими людьми, і комусь це дуже не подобається. Що в будь-який момент, у будь-який день до нас можуть увірватися з обшуком. Коли це станеться, не засмучуйтесь, не показуйте свій страх», – розповідає Ельмаз.
13-річна Мадіна впевнено каже, що не злякалася, але смикає руки і плаче, коли згадує про останній ранок, який вона провела разом з обома батьками.
«Мене розбудила анашка (мама - ред.) і сказала читати сабах намаз (ранкову молитву - ред.). Після того, як я прочитала, пішла до зали і побачила кількох великих чоловіків у масках, у балаклавах... І побачила, як бабашка (тато - ред.), і таташка (сестра - ред.) сидять на дивані. Я приєдналася до них і сіла на диван», – згадує Мадіна.
На столі лежали телефони, ноутбук і гаджети всієї родини. Незнайомий мовчазний чоловік щось довго писав. Ще кілька озброєних людей спостерігали за родиною і постійно перемовлялися один з одним. Вілену Темер'янову наказали збирати речі. У журналіста вилучили всю техніку і прес-карту – її уважно роздивлялися люди в балаклавах.
Мама Мадіни помітила, що під футболкою в оперативника заховано якусь книжку, і сказала про це спочатку чоловікові, потім слідчому.
«Цього не можна було не помітити, коли він нахилився. Вони занервували: ви хочете, щоб ми роздяглися? Я зараз вас змушу роздягнутися!.. Слідчий дуже розлютився», – згадує Ельмаз.
Обшук речей Вілена Темер'янова провели також у будинку його батьків, там і «знайшли» заборонену в Росії літературу. А заразом затримали і родича Вілена – активіста Енвера Кроша.
«Того ранку я востаннє зварила батькові каву – я щодня це робила, коли він приїздив із роботи. Перед тим, як його забрали, ми побажали одне одному гарного дня, попрощалися, сказали, як одне одного любимо, і все, він поїхав», – не стримує сліз Мадіна.
Дівчинка довго звикала до відсутності тата. Саме вона зустрічала його щовечора з роботи. А він обожнював саме її каву - казав, що в доньки вона виходить особливою.
«Я відчула, що його не вистачає. У мене була порожнеча. Щовечора я плакала, бо усвідомлювала, що не знаю, коли наступного разу його побачу», - розповідає Мадіна.
Впоратися з порожнечею допомогла музика. Одного разу Мадіна знайшла у мережі відеоролики з грою на гітарі - і захопилася. Але з музичних інструментів у родині була лише укулеле, що належала тітці.
Справжній інструмент їй подарувала мама – на цьогорічний день народження, тож поки що Мадіна може зробити лише кілька вступних акордів.
«Півтора року в неї був такий істеричний стан, вона плакала, ревіла. Весь час ставила мені одні й ті самі запитання: коли я побачу батька, коли я зможу його обійняти, коли він повернеться додому?». Зараз уже спокійніше сприймає», – розповідає Ельмаз.
Вона зазначає: Вілен не був домосідом і до арешту. Постійно - або на роботі, або на судових засіданнях у справах політв'язнів. Чоловік, за її словами, рідко бачив дітей, але вмів говорити з ними і не лінувався обговорювати будь-які теми, навіть будучи дуже втомленим.
«Тижнями його не бувало вдома, але на вихідні він завжди намагався приділяти дітям увагу. У нас тут у селі недалеко є лісосмуга. Вони брали сосиски, палички, запалювали багаття і такий собі міні-похід організовували за півгодини. Гралися, бігали, лоскотали одне одного», – усміхається мама Мадіни.
Побачити батька за ці два роки дівчинці вдалося лише раз, зовсім недавно. 20 серпня Ельмаз повезла її та молодшого сина в Ростов-на-Дону, на судове засідання. Вілен на якийсь час перестав слухати прокурора та суддю, натомість не відводив очей від дружини й дітей.
«Емоційно налаштовувала себе на те, що мені не можна там плакати. Казала собі: Мадіна, все буде добре. Коли ми приїхали, мені не терпілося вже увійти в зал. Коли ми піднялися на потрібний поверх і зайшли, ми побачили бабашку. Він був дуже здивований. Так, він схуд, став блідим, але ж він без сонячного світла. Йому потрібні фарби, терміново!», – каже Мадіна.
Зустріч із батьком і його звільнення з в'язниці Мадіна кілька разів бачила уві сні, але вірити в його швидке повернення не наважується.
«Ми обов'язково зустрінемо його великим столом з їжею, і буде багато родичів, і ми будемо радіти кожній хвилині. Ми будемо подорожувати всі разом, як раніше, заповнимо весь той час, що ми не бачилися. Кожну хвилину ми будемо разом сидіти, дивитися фільми, серіали, мультфільми. Усе буде, як раніше».
Вілен Темер'янов народився 16 січня 1985 року в Кашкадар'їнській області Узбекистану. 2001 року повернувся до Криму, жив у селищі Вільне Джанкойського району. Працював на будівництві, але після окупації відвідував судові засідання у справах політв'язнів як громадський журналіст.
До арешту в серпні 2022 року працював для громадського руху на захист переслідуваних кримських татар «Кримська солідарність» і видання «Грани.ру». Його звинуватили в участі у Хізб ут-Тахрір - забороненій у Росії, але дозволеній у цивілізованих країнах, зокрема в Україні, релігійній організації. Окупаційний суд прирік його до 20 років ув'язнення.
На захист Вілена Темер'янова виступили одразу кілька журналістських організацій, зокрема американський Комітет захисту журналістів (CPJ), Національна спілка журналістів України (НСЖУ), український Інститут масової інформації (ІМІ) та інші.
Російська правозахисна організація «Меморіал» визнала Темер'янова політичним в'язнем, а правозахисна організація «КримSOS» назвала його жертвою політичних переслідувань з боку російської влади. Також переслідування громадського журналіста засудили в представництві президента України в Автономній Республіці Крим.