Ми живемо поруч споконвіку. В нас різні релігії, мови та культурні традиції, інколи ми воювали, але частіше були союзниками, бо вже кілька століть у нас спільний ворог. Саме він, вигнавши однієї ночі цілий народ зі своєї землі, згодом подбав про те, щоб про цей народ просто забули. Минуло майже сорок років, відколи кримські татари почали масово повертатися на батьківщину, понад тридцять - відколи українці живуть разом із кримцями у власній державі. Але чи стали ми відтоді ближче одне до одного? 

“Розуміємо, довіряємо, співдіємо” - таку назву має велике дослідження громадської організації “Києво-Могилянська аналітична платформа” стосовно сприйняття кримських татар українським суспільством. Що ж обʼєднує та роз'єднує українців та кримців? Давайте подивимося на цифри (і подекуди їм подивуємося). 

‍

Найважливішим об'єднавчим фактором майже половина опитаних назвала тривалий досвід спільного проживання. На другому місці - спільний ворог. На третьому - спільне минуле. Cеред відповідей також називалися економічні інтереси, здатність домовлятися, спільне громадянство та культурна близькість.

‍

Релігія, культура та мова - ці три фактори, на думку опитаних, найбільше роз'єднують етнічних українців та кримських татар. Складні історичні моменти та конфлікти минулого також не посприяли зближенню. 

‍

Із зрозумілих причин окрему цікавість дослідників викликав релігійний аспект. Більшість респондентів знають, що кримські татари сповідують іслам і не вважають його загрозою. При цьому майже кожний п'ятий не зміг відповісти на запитання, до якої релігії належать кримські татари, 8% вважають їх християнами, а 2% - юдеями. 

‍

Певним індикатором знань українців про кримців є поінформованість про найболіснішу сторінку кримськотатарської історії - депортацію 1944 року. 23% респондентів відповіли, що знають про неї багато, але рівно стільки ж - не знають нічого. Понад половина опитаних - “щось таке чули”.

‍

Наступне запитання певною мірою пояснює таку необізнаність. Майже дві третини опитаних не вивчали історію кримських татар у школах та вишах. А троє з чотирьох респондентів не мають знайомих серед кримців.

‍

70% вважають, що вивченню історії та культури кримських татар треба приділити більше уваги в освітньому процесі, а 53% хотіли б більше дізнаватися про них із ЗМІ. 

‍

Новини про життя кримських татар цікавлять понад третину респондентів, решту - “скоріше ні” ба навіть “зовсім ні”.

‍

При всьому цьому взаємодіяти з кримцями готові 87% опитаних. Цей показник дослідники вважають високим (а надто порівняно з опитуваннями, проведеними до 2014 року) і зазначають, що на нього не абияк вплинула російська агресія та масовий спротив кримських татар окупантам. 

‍Повний текст дослідження ГО “Києво-Могилянська аналітична платформа” читайте тут.