Цього тижня конспірологічна думка Росії постійно крутилася навколо зловісної валізки німецького канцлера Олафа Шольца, з якою він кілька днів тому приїздив до Києва. Попри всі запевнення лисого карателя, що в багажі у нього лише зубна паста, капці, ну і ще, можливо, маленький побутовий єврей для гоління, ніхто в Росії йому не повірив, а надто Путін, у валізці якого Аліна одного разу знайшла таке, після якого її життя ніколи вже не буде таким, як раніше…

Вдосталь нажартувавшись про наркотики, гандони та необхідність удару “Орєшніком” (росіяни тепер завжди жартують про необхідність удару “Орєшніком”) православна спільнота нашорошено принишкла та заходилася стежити за діями Шольца з пильною увагою людей, які підозрюють, що першу половину своїх запасів “Орєшніка” вони, здається, вже витратили, а другу ще не збудували. Шольц між тим звично грав роль боягузливого рептилоїда, із Зеленським фотографуватися не хотів, а якщо й фотографувався, то, за спостереженнями російських журналістів, лише в тих випадках, коли Зеленський його тримав, а Єрмак бив. Потім була скандальна прес-конференція, на якій так званий президент України зробив свою ганебну заяву про Росію та три букви, від яких походить друге ім'я Владіміра Владіміровіча Путіна; російські ж журналісти уважно стежили за обличчям Шольца.

“Спершу він кивав головою та усміхався, - відзначили росЗМІ, пояснюючи таку реакцію тим, що перекладач вочевидь не зміг одразу “підібрати відповідне до ситуації слово” Schwanz, - але коли перекладач зміг, то вираз обличчя канцлера швидко змінився, він раптом посуворішав та нервово ковтнув”, заховався під трибуну, заплакав, втік.

Але прорахувався чорт лисий, усі ці фашистські фокуси давно вже не можуть нікого обдурити. Поки Шольц бездарно грав у Києві роль затюканого дурника, його фашиствуюча молодчиця Бербок уже повним ходом натякала на введення німецьких військ на територію України після оголошення можливого перемир'я, аби нарешті доробити недороблене Гітлером (для цього Шольц, власне, й розпочав СВО). “Згідно з отриманою інформацією, німецькі військові вже звернулися до досвіду встановлення німецько-фашистськими загарбниками у роки Вєлікой Отєчєствєнной війни окупаційного режиму на Україні, - йдеться у спеціальній заяві служби зовнішньої розвідки РФ. - При цьому в бундесвері дійшли висновків, що здійснення поліцейських функцій буде неможливим без зондеркоманд українських націоналістів. Їм придумають нову назву, але по суті це будуть ті ж самі карателі”.

Пазл склався.

Усвідомлюючи небезпеку, що нависла над братською Україною, Владімір Владіміровіч Путін, за звичаєм, не дозволив собі втручатися у внутрішні справи Києва, і заходився давити на Шольца постійними розповідями про те, як він цькував Меркель у Сочі своєю мертвою сукою Конні і як йому було при цьому незручно завдавати своїй подрузі Ангелі душевного болю тільки тому, що її у дитинстві покусали собаки, а Пєсков навіть висловив колишній канцлерині з цього приводу свій рішучий подив: мовляв, як їздити у Європі трамваєм з собакою, так усім можна, а як лагідна, вихована лабрадорша Путіна ухопить бабцю зубами за дупу, так одразу, бачте, ґвалт. Делікатний розрахунок Кремля базувався на тому, що, за даними СВР, в молодості Шольца під час гастролей пересувного цирку покусав клоун і не втік, і якщо правильно роздмухати цю фобію, діючий німецький канцлер почне боятися Зеленського і залишить братську Україну у спокої.

На жаль, останній приїзд Шольца із зловісною валізою показав, що ця інформація російської розвідки виявилася помилковою. Німецька окупація України у розпалі, в Харкові, Дніпрі і Кривому Розі будуються перші концтабори, у Києві лютує Шольц. Щойно у них із Зеленським починається зустріч віч-на-віч, Шольц відкриває свою валізу, дістає звідти есесівську форму, піч та газенваген і каже Зеленському: “Бачиш, Шольц знову всіх переграв”.

Входять зондеркоманди українських націоналістів.