Російсько-українська війна: поки росіяни атакують українську енергосистему, північнокорейські снаряди атакують росіян

Аналіз останніх подій і важливі новини з фронту від австрійського військового експерта

Том Купер

Том Купер

Опубліковано

28.6.24

Російсько-українська війна: поки росіяни атакують українську енергосистему, північнокорейські снаряди атакують росіян

©Getty Images

Нарешті трохи повніший огляд на сьогодні - просто тому, що є достатньо серйозних новин, щоб їх обговорити.

ПОВІТРЯНА/РАКЕТНА ВІЙНА

В ніч з 26 на 27 червня росіяни здійснили серію авіаударів по українських авіабазах та енергетичному сектору. За даними українських джерел засобами ППО було збито:

  • 1 Кінжал, який вдарив по Хмельницькій авіабазі
  • 4 Калібри, всі чотири збиті під час польоту в напрямку Тернополя або Івано-Франківська
  • 1 керована ракета Х-59 або Х-69 була збита на підльоті до Полтави
  • 23 Шахеда, всі 23 збиті; більшість з них на підльоті до Хмельницького та Івано-Франківська.
  • Невідома кількість С-300, всі на Харківщині

За винятком Х-59/69 і С-300, все було націлене на об'єкти в Західній Україні: наприклад, на Хмельницьку та Івано-Франківську авіабази. Росіяни заявили, що завдають ударів по авіабазах в очікуванні доставки західних літаків.

Незважаючи на цей оборонний успіх, немає сумнівів, що на сьогоднішній день Україна втратила понад 65% своїх неядерних енергетичних потужностей. Їх загальна потужність впала з довоєнних 56 ГВт до 18 ГВт. ЄС надає 1,7 ГВт на цей рік, але цього - очевидно - катастрофічно недостатньо. І зауважте: зараз літо, коли рівень споживання низький.

Тому я знову повертаюся до висновку, що поліпшення ситуації не відбувається, просто тому, що у ППО все ще недостатньо ракет класу "земля-повітря", і це не зміниться найближчим часом, незважаючи на постачання додаткових "Патріотів" і "IRIS-Т". Також тому, що Україна не має достатньо тактичних балістичних ракет і систем наведення, які б дозволили їй завдати удару у відповідь по російських пускових установках, щоб запобігти російським ударам.

Чому? З тієї ж причини, що і завжди. Замість того, щоб нарощувати промислове виробництво, корумповані, некомпетентні зомбовані ідіоти, які керують Заходом від імені нашої славної олігархії, проспали останні два роки, не змогли вчасно наростити виробництво - і тепер ми всі дорого за це заплатимо. Частина мене майже не може дочекатися, коли західні мейнстрімні ЗМІ почнуть “відкривати” для себе гарячу воду і повідомляти "сенсації" про дефіцит електроенергії в Україні в листопаді-грудні.  

Якщо у вас є якісь сумніви з приводу "корумпованості" та "управління від імені олігархії", перевірте це: Верховний суд США щойно фактично легалізував хабарництво. І якщо ви думаєте, що в більшості країн Європи ситуація краща: вибачте, ви помиляєтесь, бо це не так: саме тому всі славні популістські партії легко обіцяють молоко та мед, тоді як "традиційні" політичні партії, які втягнули в це все суспільство, пояснюють, що вони не знають, що зробили щось погане.

З гарних новин - вчора чотири українські безпілотники завдали удару по Редькінському заводу виробництво авіаційного палива у Твері. Також під удари українських БПЛА потрапили кілька інших об'єктів в глибині Російської Федерації, зокрема, насосна станція на нафтопроводі в Тамбовській області минулої ночі.

Настільки, що, здається, Пуддінг чи то Бєлоусов звільнив начальника управління ППО ВКС генерал-майора Валерія Ігоровича Варенцова. Той був звільнений у запас.

Тепер якби Шойгу все ще був головним, було б легко зробити висновок на кшталт: "Ей, це чудово! Тепер Шойгу призначить ще більшого і корумпованішого дилетанта".

Але з Бєлоусовим на посаді міністра... вибачте, немає прикладів, і тому я просто не впевнений.

Тим не менш, навіть якщо Росія все ще виробляє більше ракет класу "земля-повітря", ніж решта країн світу разом узятих" (як стверджував Путін минулого року), вона просто не має способу закрити весь свій повітряний простір для українських БПЛА. Він занадто великий. А у ВКС РФ немає ані ракет, ані систем зв'язку, які б дозволили створити справді функціональну інтегровану систему ППО. Таким чином, частина мене думає, що найбільше, на що здатен Бєлоусов, - це те, що так часто трапляється в подібних ситуаціях на Заході і особливо в різних найбільших західних приватних корпораціях: знайти якогось клоуна, який досягне успіху в наданні красномовних пояснень власним невдачам.

***

Північна Харківщина

Два дні тому ЗСУ повідомили про знищення двох зенітних ракетно-гарматних комплексів «Панцирь-С1» в районі між населеними пунктами Стрілецьке і Сєвєрний в Бєлгородській області, приблизно за 10 км на північ від кордону з Україною. Це було необхідно для того, щоб ЗСУ змогли завдати удару по якомусь військовому складу або базі в тому ж районі:

Так, звичайно, фанати Пуддінгу на Заході досі вихваляються тим, що ВКС бомбардують українські позиції своїми "ФАБ-3000". Однак досі немає жодних доказів того, що росіяни розробляли якийсь УМПК-комплект для бомб цього калібру. Тому, якщо ви побачите відео з такою назвою - вибачте, це максимум комплект УМПК на ФАБ-1500М-54, або на ОДАБ-1500.

Без сумніву, такі удари вражають і здається, що вони завдають багато втрат ЗСУ. Насправді, ЗСУ утримують свої передові позиції малозайнятими, і саме через такі повітряні удари. Звичайно, коли українці контратакують, їм доводиться перекидати більше військ, але добре те, що ВКС дуже повільно наносять удари з УМПК. Зазвичай, щоб відреагувати на будь-які "значні зміни" на полі бою, потрібно 24-48 годин. Це означає, що коли українці контратакують, ВКС РФ, де-факто, "не можуть" наносити удари з УМПК по цих контратаках.

Перш за все: маса російських авіаударів з використанням планерних бомб УМПК включає в себе випуск більш легкої зброї - наприклад, 250-кілограмових бомб, які видно на фото нижче; вони залишаються неточними і багато з них все ще несправні. Все це значно зменшує їхню загальну ефективність.

Ось чому ЗСУ змогли контратакувати Глибоке два дні тому. І чому росіянам знадобилися "дні", щоб відреагувати на те, що два дні тому ЗСУ звільнили Тихе, на північний схід від Вовчанська. Власне, саме тому досі залишається невідомим, що ЗСУ перебувають на найкращому шляху до нейтралізації росіян, які залишилися на північних околицях Вовчанська, і, таким чином, до повного визволення міста.

До речі, зауважте: звичайно, росіяни атакують постійно. Просто завдяки наявності артилерійських боєприпасів, придбаних в рамках "Чеської збройової угоди", ЗСУ легше відбивати їхні атаки.

***

БИТВА ЗА ДОНБАС

Куп'янськ-Сватове. Останні три дні ВКС і ВС РФ бомбили і обстрілювали Куп'янськ, Петропавлівку (по ній було завдано кілька ударів з систем залпового вогню), позиції ЗСУ на північ і захід від Степової Новоселівки, Новоплатонівку (на річці Оскіл, далеко за лінією фронту). Мушу зізнатися: наразі і гадки не маю, чому.

***

Кремінна. Щойно надійшли новини про те, що ЗСУ провели контратаку і відвоювали значну частину території на схід від Тернів та Ямполівки: відтіснили росіян щонайменше на 1000 метрів від обох сіл (або їхніх залишків). Це небагато, але що ж, після місяців "наступу росіян" це краще, ніж нічого. Більше того, це псує будь-які плани росіян щодо нового наступу в цьому районі пізніше цього літа.

Також мають бути "хороші новини" з Серебрянського лісу, що на півдні: якщо так, то це трохи полегшить оборону Білогорівки (що на Сіверському Дінці). Останні кілька тижнів ця територія перебувала під сильним тиском.

***

Сіверськ. Два дні тому росіяни сильно бомбардували Серебрянку з УМПК, а потім знову розпочали наступ на Білогорівку (так, все ще на Сіверському Дінці, як майже рівно два роки тому) і далі на південь. Так, вони заявили про "звільнення" Роздолівки, наприклад, лише для прикладу: Я просто не впевнений, що дійти до найпівденніших (і повністю зруйнованих) будинків, а потім встановити там прапор - це дійсно "звільнення".

***

Бахмут. В останні два дні - поки росіяни відновили спроби наступу через Калинівку та на південний схід від Часового Яру, вздовж дороги Т0504, - українці відвоювали "принаймні більшу частину", якщо не "весь" мікрорайон Каналу. Звісно, ця територія повністю зруйнована, і бої тривають, але: я б сказав, що очевидно, що 98-ма дивізія та 11-та бригада ВДВ не можуть досягти жодних успіхів у цьому районі, навіть якщо вони будуть посилені 200-ю мотострілецькою бригадою та чимось іншим. Далі ми повинні очікувати, що росіяни "зупиняться і перегрупуються". Читай: введуть ще кілька тисяч мобіків, перш ніж спробувати ще раз.

***

Торецьк. Останніми днями мене непокоїли повідомлення про те, що росіяни атакували та утримують село Шуми на схід від Північного, яке, в свою чергу, розташоване на східній стороні шахтарського центру Торецька. Я ще не впевнений, чи було це "просто перевіркою", чи "посиленням тиску" на ЗСУ, чи чимось іншим, але ті, хто регулярно читає мої статті, напевно пам'ятають, що ще в березні я пояснював, що Торецьк є ймовірною "першочерговою ціллю" для росіян цьогоріч. Очевидно, що їхній початковий намір полягав у тому, щоб "обійти з флангу" цю територію, просуваючись через Часів Яр на півночі і від Авдіївки до Покровська на півдні. Їм це не вдалося повністю навіть після п'яти місяців безперервних атак. Таким чином, якщо вони атакують Торецьк "вже зараз", до того, як забезпечать будь-яку з "флангових" цілей... може означати, що вони "скоротили" свої цілі і пристосувалися до обставин. Замість того, щоб прямувати на Покровськ, вони тепер намагаються "просто" вийти на Т0504 і "зустріти" "наступ" з Часового Яру значно північніше, ніж вони планували спочатку. Суть в тому, що ЗСУ залишатимуться дуже зайнятими, роблячи все можливе в цьому секторі, ще кілька місяців.

***

Авдіївка-Покровськ. Російське угруповання "Центр" продовжує наступати через Новоолександрівку, а звідти в напрямку Воздвиженки. Також із Соколу на Євгенівку. Тим не менш, останні кілька днів росіяни в цьому секторі були зайняті насамперед заміною або, принаймні, посиленням своїх 90-ї танкової дивізії та 27-ї мотострілецької дивізії, що зазнали поразки. Очевидною метою є вихід на місцеву ділянку траси Т0504: ділянку, що з'єднує Покровськ (основний логістичний вузол ЗСУ на цій ділянці фронту) з Іллінівкою та Часовим Яром на північному сході. Не схоже, що росіяни можуть дістатися туди найближчим часом: Я б сказав, що "за нинішніх темпів їхнього просування - за 5-6 тижнів". Зауважте: по суті, ми все ще говоримо про ту саму географічну зону, що й у березні; це "всього 5 км туди-сюди". І це не означає, що для України це був би "кінець світу". Але, очевидно, було б краще не дати росіянам зайти так далеко: в ідеалі, принаймні, розбити 90-ту танкову ще до того, як вона взагалі кудись добереться. Отже, будемо сподіватися, що група підрозділів ЗСУ в цьому секторі незабаром отримає стільки ж артилерійських боєприпасів, як і підрозділи на півночі Харкова та в районі Кремінної.

***

Зверніть увагу: коли я говорю про російські "танкові" та/або "мотострілецькі" частини, або ВДВ - їхній фактичний стан дійсно "відносний". Безумовно, вони не варті своїх офіційних назв. Фактичні "орди", про які йде мова, навіть близько не нагадують те, чим вони були ще два роки тому. А в 2022 році вони навіть близько не нагадували те, чим була Радянська Армія в 1980-х роках.

По суті, 90% російських військ і важкої техніки танків, бойових машин піхоти, артилерійських знарядь тощо, які перебували на озброєнні ВДВ станом на 2022 рік, були знищені. Підрозділи, про які йде мова, на сьогоднішній день являють собою збірну солянку з ветеранів, що вижили (як правило, офіцерського складу), і тієї техніки, яку росіяни змогли знайти на заміну, в тій формі, спорядженні та екіпіровці, які вони змогли знайти. В тому числі багато форми ЗСУ, яка, на думку росіян, набагато краща за їхній "Ратник". Найголовніше - вони не мають серйозних наступальних можливостей у класичному розумінні. Лише здатність продовжувати безперервні дрібномасштабні піхотні атаки і "просуватися вперед, будучи вбитими десятками і сотнями". Що ще більше змушує замислитися над усім тим галасом про генералів ГенШтабу та піарників Пуддінга, які обговорюють "Сувалкський коридор" та подібні мрії.

Але у них все ще багато військ - а також багато власних і північнокорейських артилерійських боєприпасів. Можливо, дехто зараз буде розчарований моїм висновком, що я вважаю використання північнокорейських боєприпасів "особливо крутим": але справа в тому, що це насправді допомагає ЗСУ, підриваючи російські гармати - як у випадку з цією 2С5 "Гіацинт-С", яка вибухнула під час спроби вистрілити одним з північнокорейських снарядів два дні тому на півдні Херсона:

Все це означає, що поки хтось там на Заході нарешті не отямиться і не почне переозброювати Україну справді дуже серйозно: у ЗСУ немає інших варіантів, окрім як терпляче чекати, мов нехай приходять, вбиваються своїми північнокорейськими снарядами, а ми їх знову убʼ…обіймемо у великих кількостях, знову і знову.

Текст публікується з дозволу автора. Вперше опублікований за посиланням

Схожі статті