Російський наступ, що розпочався 10 травня в напрямку Харкова, повільно просувається. У той час, як Росія заявила про захоплення п'яти сіл, Україна наполягає на тому, що бої тривають. Незважаючи на схвалення Конгресом США пакету військової допомоги, українські війська все ще страждають від браку боєприпасів та зброї.  

Іншою хронічною проблемою для України є нестача людських ресурсів у війську. Нещодавно парламент ухвалив новий закон про призов до армії, який знизив призовний вік до 25 років, а інший законопроект має на меті дозволити вступати до армійських лав певним категоріям ув'язнених. Згідно з новою пропозицією, на суто добровільних засадах буде дозволено служити особам, засудженим за сексуальне насильство, численні вбивства, серйозні корупційні злочини, а також колишнім високопосадовцям, які не підлягають призову на строкову службу.

Хоча новий закон про призов набирає чинності з 18 травня, Україні все ще потрібно подолати ухиляння від призову та неминуче відставання, яке виникне через підготовку новобранців. Більш того, навіть у мирний час призовний вік у багатьох країнах, де існує військовий обов'язок, починається з 18 років. Для такої країни, як Україна, яка веде оборонну війну з агресором, що володіє величезними людськими ресурсами, навіть нинішній змінений призовний вік не відповідає ні своєму призначенню, ні моральному духу військовослужбовців, які воюють на фронті.

Більшість військових аналітиків сходяться на думці, що російський наступ, який триває, не становить безпосередньої загрози для Харкова, але напружує українську оборону. Щоб послабити тиск, сили будуть розтягнуті на і без того розтягнутій лінії фронту, ставлячи під загрозу інші стратегічні об'єкти. Подібну стратегію американські експерти порадили Україні для контрнаступу у 2023 році. Замість того, щоб зосередитися на кількох стратегічних точках російської оборони, Україна вирішила атакувати по всій лінії фронту, сподіваючись знайти слабке місце і виснажити цінні матеріальні та людські ресурси.

Тим часом американські та європейські спецслужби попереджають, що Росія планує підірвати підтримку України з боку Заходу. Як стверджується, Росія планує фізичні напади на склади, військові бази та спроби зламати європейську залізничну сигнальну мережу, а також глушіння систем GPS для цивільної авіації. Кілька таких інцидентів приписують російським спецслужбам. Наприклад, 21 березня на сході Лондона сталася пожежа на складі, що належав українському бізнесмену, який використовував його для доставки зброї в Україну. Зловмисників звинувачують у тому, що вони були найняті групою Вагнера.

Ще одна заява була зроблена чеською владою, яка звинуватила Росію в хакерських спробах саботажу європейських залізничних систем з метою зірвати транспортування західних озброєнь і матеріалів в Україну.

Можливо, більш зловісні плани пов'язані з пропагандистськими та дезінформаційними кампаніями, спрямованими на підтримку ультраправих партій, які виступають проти озброєння України, на виборах до Європейського Союзу в червні. Прикладом може слугувати випадок, викритий VIGINUM - французьким державним агентством, яке відповідає за захист від іноземного цифрового втручання. У лютому вони виявили московську мережу з 193 веб-сайтів для поширення проросійських упереджень, яка отримала назву «Портал Комбат».

У той час як Кремль адаптується і посилює свої атаки як на полі бою в Україні, так і за допомогою таємних операцій на Заході, він також працює над усуненням своїх слабких місць. Можливо, найбільшим союзником України проти російської агресії був президент Путін та його корумпована адміністрація. Дійсно, протягом двох років їхньої агресії, зруйновані логістичні лінії та несправну військову техніку можна було компенсувати лише тактикою м'ясорубки за рахунок військовослужбовців.

Після нещодавнього переобрання на посаду президента Російської Федерації пан Путін знайшов можливість провести перестановки у своєму кабінеті міністрів, щоб замінити неефективних адміністраторів, не втративши при цьому обличчя. Несподіванкою в цьому рішенні стала заміна міністра оборони Сергія Шойгу на відносно менш відомого Андрія Бєлоусова.  

Новий міністр - кейнсіанський економіст, який виступає за жорстке регулювання ринку, збільшення державних інвестицій та широку присутність держави в економіці. Метою призначення економіста на посаду міністра оборони є синхронізація військової промисловості з потребами армії, а не забезпечення здорового економічного зростання. Економічні погляди пана Бєлоусова співзвучні з поточними потребами Російської Федерації, економічне зростання якої базується на військовому виробництві, що переважно фінансується державою.

Міністр оборони також є лояльним до Путіна і прихильником жорсткої лінії, який підтримав анексію Криму в 2014 році. Він також відомий своєю пропозицією вилучити надприбутки 14 великих металургійних та хімічних компаній у 2018 році. Його підхід «держава понад усе» свідчить про те, що міністерство оборони не соромиться перекладати тягар війни на плечі приватного сектору.

Як повідомляється, пан Бєлоусов з ентузіазмом вірить, що «інновації відбуваються тому, що уряд інвестує в інновації, і що економічне зростання відбувається тому, що уряд змушує бізнес робити інвестиції», і це є прямою протилежністю західній економічній системі. Перевага системи вільного ринку над економікою, контрольованою державою, вже була доведена на прикладі Радянського Союзу.

Це повинно означати, що хоча новий міністр оборони принесе на посаду компетентність, він мало що додасть з точки зору ефективності та корупції. Втім, історія є справжнім суддею рішень, ми можемо лише пережити цей час і вирішити, чи були ці рішення правильними чи неправильними.

‍