З 6 по 8 вересня кримчани мали «обирати» нових депутатів самопроголошених органів місцевої влади. Протягом усіх трьох днів окупанти скаржилися, що охочих проголосувати було якось до непристойності мало. А за підсумками виявилося, що проголосувала майже половина жителів Криму. Як так раптом вийшло, чому цей показник має значення для окупантів, хто боронив волевиявлення від фальсифікацій, а також чим загрожує колаборантам діяльність з організації «виборів» - читайте тут і зараз. 

‍

Кримчани відверто проігнорували постановочні «вибори» місцевих органів влади на окупованій території. Це не лише загальне враження. Помітити низьку явку можна, наприклад, за фото в соціальних мережах в останній день «голосування». На тих зображеннях, де урни знаходяться в кадрі, бюлетені часто ледь покривають дно прозорого куба.

‍

Навіть на сторінці «кримського виборчкому» вже опівдні останнього дня голосування запостили котика, за спиною якого в урні проглядається не більше десятка бюлетенів.

‍

Влада нагнала голосувальників із числа бюджетників, але не докладала зусиль для забезпечення високої явки «інших виборців», заявили представники руху LiberateCrimea. Це відповідає відгукам інших жителів окупованого півострова, які повідомляли, що керівники їхніх підприємств не виявляли такої наполегливості, як під час «виборів» російського президента. У деяких школах від вчителів вимагали фотозвіти з бюлетенем, однак у більшості закладів обмежилися організацією централізованого підвезення працівників до дільниць та вимогами смс-повідомлення з текстом «проголосували». 

‍

За російською виборчою традицією, адмінресурс наповну застосували у в'язницях. За даними ініціативи «Трибунал. Кримський епізод», арештантів сімферопольського слідчого ізолятора в примусовому порядку виводили голосувати - по-камерно. Згоди на участь у голосуванні конвой не питав, а відмовлятися ніхто з ув'язнених не ризикнув. Для збільшення явки у Криму також залучили переселенців з окупованих Росією населених пунктів Херсонської та Запорізької областей, видаючи їм бюлетені на підставі «посвідки на проживання», стверджують в українському Центрі національного опору.  

‍

Однак усі ці заходи вочевидь ніяк не могли б дати заявлену явку виборців у розмірі 47,6 відсотків. «Накрутити» до прийнятного показника, найвірогідніше, допомогли процедури виїзного голосування “в зону СВО”, а також технологія онлайн-голосування через сервіс “Госуслуги”, яку експерти в питаннях виборчих технологій давно вважають зручним інструментом для електоральних махінацій. Головна перевага цього інструменту - повна непрозорість роботи для сторонніх спостерігачів. 

‍

Утім із цифрами все одно вийшла кумедна історія. За дві години до кінця голосування явка становила 44,5 відсотка. А потім майже добу кримський виборчком мовчав про підсумковий показник, який врешті склав 47,6 відсотків. Порівняння дає змогу побачити, що за останні дві години голосування на півострові трапився аномальний наплив виборців - у неділю ввечері громадяни повалили голосувати в півтора рази інтенсивніше, ніж весь інший час до цього. І змогли таки «доголосувати» до рівня, трохи вищого за загальноросійський. 

‍

Пристойна явка потрібна кримським колаборантам для легітимізації свого переобрання. Визнати, що кримчани ігнорують волевиявлення, означає самим собі ускладнити створення ілюзії щодо активної підтримки окупаційної влади з боку місцевих жителів. На минулих «виборах» у 2019 році колаборанти припустилися промаху, не надто переймаючись забезпеченням явки. У підсумку цифра побила всі антирекорди - 33 відсотки. У пресі піднялася тема тотального провалу місцевого політикуму, і в Кремлі зробили низку дуже неприємних висновків про те, що кримські «еліти» вже не ті. Цього разу помилку не повторили: цифру вивели пристойну - таку, що не має нічого спільного з реальною явкою.

‍

Що ж стосується результатів голосування, то жодних сюрпризів у Криму не сталося. Навіть самі російські пропагандисти констатували, що оновлення не очікується. Провладна партія набрала майже 75 відсотків голосів. Насилу подолали прохідний бар'єр і будуть символічно представлені в «парламенті» вже звичні ЛДПР та КПРФ. Задля політичного розмаїття на одному мажоритарному окрузі перемогу здобув кандидат від «Справороссов». У Севастополі плюралізм виявився трохи масштабнішим, там до «законодавчих зборів» допустили також представників «опозиційного» проекту під назвою «Нові люди». 

‍

«Вибори однозначно відбулися. Усе пройшло в нормальній обстановці», - резюмував голова окупаційного “виборчкому” Костянтин Малишев. Оскаржити його оцінку - нікому. В Криму не було незалежних іноземних спостерігачів. Замість них контроль забезпечували 2500 спеціально навчених спостерігачів від Громадської палати Криму - структури, яка перебуває в повній фінансовій і політичній залежності від російської влади. Як розповів один із таких «спостерігачів», за фізичну присутність на виборчій дільниці без жодних функціональних обов'язків пообіцяли платити з розрахунку 5000 рублів на день (близько п'ятдесяти доларів). 

‍

Про те, що українськими правоохоронцями такі дії можуть бути кваліфіковані як державна зрада, посягання на територіальну цілісність або дії з повалення конституційного ладу, «спостерігачів» не попередили. Як і про те, що кримінальна відповідальність за ці злочини передбачає тривалі тюремні терміни. Примітно, що в самому кримському «виборчкомі» до цих ризиків стали ставитися серйозніше - з офіційного сайту окупаційної структури надійно прибрали практично всю інформацію про членів дільничних і територіальних комісій, а також про кандидатів. З чого б це раптом?