Леніє Умеровій - 26. До дня народження дівчини публікаємо уривки її листів з російської вʼязниці

14 березня - день народження Леніє Умерової. Їй закидають шпигунство і загрожують 20-річним ув’язненням. Єдиною провиною кримської татарки перед окупантом є те, що вона ще школяркою відмовилася взяти російський паспорт

 Осман Пашаєв

Осман Пашаєв

Опубліковано

14.3.2024

Леніє Умеровій - 26. До дня народження дівчини публікаємо уривки її листів з російської вʼязниці

Леніє Умерова, сімейний архів, Cуспільне

Рік і три місяці за гратами - це довго. Нестерпно довго, коли тобі лише 26, а обвинувачення повністю сфабриковане. Леніє Умеровій було 24, коли в грудні 2022-го вона наважилася поїхати з Києва, де жила і працювала в індустрії моди, до рідного Криму - відвідати батька, в якого виявили 4-ту стадію раку. На грузинсько-російському кордоні дівчину затримали для  перевірки. Відтоді для Леніє почався шлях поневірянь російськими тюрмами. Їй закидають шпигунство і загрожують 20-річним ув’язненням. Єдиною провиною кримської татарки перед окупантом є те, що вона ще школяркою відмовилася взяти російський паспорт. Сьогодні в Леніє день народження. З дозволу родичів ми пропонуємо до вашої уваги 14 уривків з її листів.

Лист перший. "В камері дуже тепло, спочатку подумала, що спиною нагріла стіну, аж поки не зрозуміла, що вона в мене не така велика.

Класну киргизьку мівіну передаєте - бешпармак. Там в складі конина. Де мені ще цю страву скуштувати як не в СІЗО..."

Лист другий. Він короткий. Завершує постскриптумом:

"Папуаси слухають папуаське, а ми слухаємо наше радіо"

Лист третій. "Селям, рідні. Зараз читаю "Теорію всього" Хокінга... нещодавно на прогулянці почала бігати, хоча довго не могла підлаштуватися до 10 квадратних метрів, щоб почати це на бетонному покритті та без спеціального взуття. Сильно не вистачає тих 10 тисяч кроків... часто розмовляю з вами уві сні."

Лист четвертий. "Незабаром 21 листопада - суд за апеляцією утримання. В мене новенька камера і новенька сусідка. Ми розділили розпорядок дня, бо вдвох не розвернутися. О шостій треба прокинутися і застелити ліжко. Потім можна на ньому лежати. Я валяюся до 8-ї. Сусідка, навпаки, жайворонок. Поділюся лайфхаком: гарячі бутерброди і підсмажений хліб можна зробити кип'ятильником."

Лист п'ятий. "Скучила за вами страшно. Снилося, що всі ліпимо пельмені... Анаєчка (мама - ред.) бурчала, щоб ми менше говорили, а більше робили - тісто пересохне. Бабаєчка (тато - ред.) хвалився дуже солодким сортом винограду... вчусь робити орігамі: не журавликів, а серйозних драконів. Нещодавно їздила в суд на апеляцію... Цікаво, це гордо - бути частиною системи, що загниває, чи просто деякі бояться бути незгодними? Бачилася з нашими. Здається,  виглядала глупо усміхненою. Відчула неймовірне піднесення та комок у горлі. Сила духу та енергія, які надихають не опускати руки. Але було і відчуття суму. В цілому настрій бойовий. Без цього, думаю, ніяк..."

спільне фото сімʼї Леніє Умерової

Лист шостий. "Коліно відновлюється. Зараз проходжу обовʼязкове медобстеження. Нещодавно переселилася в нову камеру. На вигляд як минула: попелясто-жовті стіни, два ліжка, підвісна шафка для їжі та невеличкий столик з лавкою. Окремо раковина і за нею вбиральня. В камері є холодильник и телевізор с зомбі-новинами. В бібліотеці з сусідкою взяли нарди, але ані вона, ані я не знаємо точно правила - в кожної вони свої, а спитати нікого... З приводу листів, я не розумію, які доходять до вас… Савболиниз (спасибі вам - ред.) за посилку. Будь ласка, обовʼязково пишіть перелік того, що відправляєте.” 29 листопада 2023 р.

Лист сьомий. "Селям, рідні. Тут справжня зима. Сніг кумедний: сухий та скрипучий. В камері нам збільшили опалення, але я, як завжди, мерзну. Роблю грілку з пляшки... Нещодавно прочитала "Рудоволосу жінку" Памука. Дуже талановито, але мені не дуже "зайшло". Як на мене - замало суті. Зараз читаю про Китай. Іде трохи тяжко, багато відсилань. Про всі китайські внутряки з початку 20 століття до 2010-х років... Нещодавно їздила на експертизу в психіатричку. Замерзла як собака. В автозаку просиділа с 10 ранку до 12 ночі... Швидше за все, невдовзі буде суд щодо подовження мого утримання..."

Лист восьмий. "Рідні, селям! Читала сьогодні ваші слова. Дуже підняли мені настрій. "Про пригоди єдинорога" - взагалі в саме серденько. Мрія #123 засісти разом за ним, а після залипнути у серіальну класику, передивитися "Гру престолів", "Паперовий будинок", "Надприроднє". Дивилися "Опенгеймера"? Як вам? Буду дууже вдячна за опис та рецензію.

Поки я складаю список страв:

1. Плов.

2. Татарашикі із соєвим соусом і сметаною.

3. Хендмейд шаурма.

4. Шматок смаженого м'яса з молодою картоплею.

5. Узвар з Пузатої.

А ще багато думаю за собакєна."

Лист дев'ятий. "Вперше попросилася не йти на прогулянку. Як виявилося - добре. Нас мали вивести вже затемно, о 18:00. Дивно, бо вперше. Зазвичай виводили максимум о 16:00. Посеред темряви не дуже затишно. Світло ліхтаря є, та все одно...

Традиційно не пропустили пакунок з книжками. Книжки приймають лише в листах, бандеролях, не в пакунках - важливо - та через кур'єра. Я написала кілька заяв, за книжки ще поборюся."

Лист десятий. "Селям, рідні. Пишу вам як завжди посеред ночі. Сусідка спить. Мені так легше формувати думки. Заплющую очі і наче говорю з вами. Саме говорю, бо романтику листуватися за весь час не зрозуміла... Тут у новинах нічого по фактах не показують і не розповідають. Лише ганяють методичку, відірвану від реальності. Чи бачили ви ці новини? Якісь незрозумілі скріни, думки напівекспертів і купа смердючого наративу..." 28 січня 2024 р.

Instagram/Lenie Umerova

Лист одинадцятий. У ньому Леніє розповідає в подробицях, як почалася її жахлива подорож по російських в'язницях.

Лист дванадцятий. Його Леніє написала на початку лютого. Запитує правила гри в шахи.

Лист тринадцятий. В ньому багато іронії: "Сміттєвих пакетів поки не треба. Їх дуже багато накопичилося. Пожалійте співробітників, їм при обшуках не просто їх розмотувати. Підписалася на більш-менш ок газету "Собєсєднік". З новинами и адекватними репортажиками... цікаво, в наші дні хтось іще читає газети, якщо він не за ґратами?”

Лист чотирнадцятий. Наразі останній. "Мої найрідніші рідні. Нещодавно почала читати "Одисею" Гомера. Дуже захопило. До речі, тут Менелай - кореш Одисея, позитивний персонаж, хоча в Трої його показали старим бридким дідуганом. І ще Єлена знову жінка Менелая, вони хіба її повернули назад? Будь ласка, передивіться за мене і розкажіть кінець. Я все забула..."

Схожі статті