Фото: Getty Images. По центру голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн

З 6 по 9 червня у 27 країнах ЄС відбулися вибори кандидатів на депутатські крісла в Європарламенті до 2029 року. Центр встояв, але результати в цілому змусили замислитись.

Головним сюрпризом для багатьох стали результати голосування у Німеччині. Хоча Християнсько-демократичний союз (CDU/CSU) і переміг із результатом 30%, на друге місце вийшла ультраправа Альтернатива для Німеччини (AfD) з 15,9%. Улюблена партія Путіна обігнала партію діючого канцлера Шольца (SPD). Для соціал-демократів це найгірший результат за 160-років - 13,9%. Далі йдуть Зелені (Die Grüne), що складають правлячу коаліцію з соціал-демократами: їхні нинішні 11,9% - це на 9% менше, ніж на минулих виборах. Третя партія нинішньої коаліції у Бундестазі - вільні демократи (FDP) - набрала усього 5,2%, поступившись ще одній подружці Путіна: новостворений лівопопулістський Союз Сари Вагенкнехт (BSW), який закликає припинити будь-яку допомогу Україні, набрав 6,2%.

Якщо подивитись на результати виборів до Європарламент на мапі Німеччини, не можна не помітити розділення по колишньому кордону ФРН та НДР.

Західна Німеччина майже повністю чорна - це колір християнських демократів, однієї з політичних сил, що входять в Європейську народну партію. Її лідерка Урсула фон дер Ляєн має всі шанси залишитися очільницею Єврокоміcії ще на 5 років. Схід - здебільшого блакитного кольору, бо жителі колишньої НДР віддали перемогу правим популістам - Альтернативі для Німеччини. Українці, які нині живуть у Німеччині, зазначають: на локальних мапах найбільш блакитними (навіть у Західній Німеччині) стали райони, де мешкають вихідці з Росії. Їх серед 84 мільйонів жителів Німеччини, за різними оцінками, від 2 до 5 мільйонів.

На захист АфД виступив американський друг Путіна - Ілон Маск. В день виборів у себе на X (колись- Twitter) підприємець написав, що не вважає альтернативістів ані екстремістами, ані навіть ультраправими. Маск є найбільшим роботодавцем у німецькій землі Бранденбург. Саме тут розташоване підприємство його концерну “Tesla”, - і саме тут на Євровиборах з великим відривом перемогла АфД.

Лідери АфД зліва направо: Тіно Хрупалла, Максиміліан Кра та Аліс Вайдель. Фото: FAZ

Лідерство Альтернативи на сході Німеччини не похитнули гучні передвиборні скандали. На початку року у Потсдамі відбулася таємна конференція нацистських організацій, де обговорювалася масова депортація з країни усіх мігрантів та біженців. У зборах взяла участь і АфД. Опісля всією Німеччиною пройшла хвиля мітингів, учасники яких вимагали заборонити правих популістів, але наслідків вони, як бачимо, не мали.

А у квітні прокуратура Німеччини запідозрила, що лідер партії Максиміліан Кра та ще один партієць Петр Бюстрон, отримували гроші з Росії та Китаю. Одного з помічників Кра, китайця за походженням, заарештували за підозрою у шпіонажі. Проти політиків ведеться слідство. Кра став токсичним навіть для ультраправих: одразу після виборів новообрані депутати АфД виключили його зі списку партії.

Плакат АфД у cхідному Берліні з написом: "Спочатку наша країна"

Нині АфД формують у Європарламенті ультраправу політичну фракцію “Ідентичність і демократія” разом з іншими європейськими друзями Кремля. Зокрема з французьким Національним обʼєднанням (RN) під керівництвом одіозної Марін Ле Пен. 31% путінської подружки проти 15% керівної партії Відродження (RE) змусили президента Франції Макрона оголосити про розпуск парламенту країни та проведення дострокових виборів до Національної асамблеї.

Інші соратники по ультраправій групі виступили менш вдало: італійська партія Ліга з її проросійським лідером Маттео Сальвіні втратила 24% порівняно з результатами минулих виборів. А от польська партія з антиукраїнськими настроями “Конфедерація” (KWN) покращила свій результат з 4,5% до 12,1%. Її тісно повʼязують з протестами польських фермерів та блокуванням українського кордону. Таким чином ультраправа фракція “Ідентичність та демократія” здобуває +9 нових місць у Європарламенті 2024-2029 років.

Мʼякіша права фракція Консерваторів та Реформаторів (EKR) виборює на 4 місця більше, аніж у 2019-му. Найбільш вражаючий успіх серед інших партій цього обʼєднання належить націоналістичній партії “Брати Італії” (FdI) - +22%. Голова Братів, лідерка європейських консерваторів та премʼєр-міністерка Італії Джорджія Мелоні постійно виступає за підтримку України та надання їй зброї проти російської агресії.

Ймовірно саме Мелоні тепер виконуватиме роль посередниці між ультраправами на чолі з непередбачуваною Марін Ле Пен та правоцентристами на чолі з Урсулою фон дер Ляєн. Американське видання The Economist вже зауважило, що саме ці три жінки формуватимуть майбутнє Європи. Очевидно, що тепер завданням голови Єврокомісії стане схилити італійську премʼєрку ближче до центру на противагу російському лоббі.

Антипутінські настрої фон дер Ляєн та Мелоні обʼєднують їх проти Ле Пен. 55-річну лідерку французьких популістів звинувачували у тісних звʼязках з Кремлем та отриманні великих фінансів з російських банків ще у 2014-му році. Проте у 2024-му Марін Ле Пен раптом засудила російське повномасштабне вторгнення.

Серед добрих для України новин - те, що найбільші політичні сили залишилися в Європейському парламенті у більшості. Це Європейська народна партія, Прогресивний альянс соціалістів і демократів та ліберально-центристське обʼєднання “Відновлення”. Всі три політичні групи виступають за Україну в боротьбі проти російської агресії. Інша позитивна тенденція спостерігається в Угорщині та Словаччині - там дещо втратили свої позиції партії пропутінських Віктора Орбана та Роберта Фіцо.

‍