Грошима та погрозами: як кримчани опиняються в лавах російської армії

Павло Буранов

Павло Буранов

Опубліковано

3.9.24

Грошима та погрозами: як кримчани опиняються в лавах російської армії

Фото: AP

‍"Груз 200" до Севастополя, “Груз 200” до Керчі, “Груз 200” до Кіровського району... Такі повідомлення регулярно з'являються в кримських пабліках практично від самого початку повномасштабного вторгнення в Україну. Як жителі окупованого півострова потрапляють на війну, скільки з них гине на фронті щомісяця і чому ці дії вважаються воєнним злочином проти цивільного населення - розповідаємо в цій публікації.

Щонайменше 35 кримчан вбито минулого місяця на лінії бойового зіткнення через участь у бойових діях на боці російської армії. Таких висновків за підсумками моніторингу відкритих джерел дійшли експерти проекту «Трибунал. Кримський епізод». Вони звернули увагу, що значна частина некрологів стосується військових 810-ї бригади морської піхоти з Севастополя, яку в серпні відправили закривати прорив українського наступу в Курській області.

Однак, серпень за кількістю похоронок, спрямованих до Криму, не сильно відрізняється від інших місяців. Наприклад, у травні цього року відзначалося 33 некрологи, у листопаді минулого року - 40. Цифри ці явно занижені, бо надалі, під час відкриття пам'ятників і меморіальних дощок, спливають дедалі нові й нові прізвища місцевих мешканців, які вирушили на війну у складі російської армії, а повернулись в пакетах. Представництво президента України в АРК вважає, що з початку повномасштабного вторгнення на півострові поховали щонайменше 904 військових, з яких 719 були громадянами України.

При цьому, важливим залишається питання про те, як ці жителі окупованої території опинилися в лавах російської армії. У своєму аналізі за минулий місяць, експерти «Кримського епізоду» зазначають: щонайменше половина вбитих уклали контракти з російською армією. Однак також зафіксовано 2 випадки участі кримчан у діях приватних військових компаній та 2 верифікованих факти участі в боях мобілізованих мешканців окупованої території. При цьому автори не виключають, що кількість мобілізованих може бути вищою, оскільки в 14 некрологах за серпень не повідомляють подробиць про те, як убитий виявився учасником воєнного конфлікту на боці російської армії.

Що стосується високого відсотка «контрактників» із Криму, то істотну роль у цьому відіграє тотальна пропаганда служби в російській армії. Вербувальники регулярно приходять до старшокласників на уроки і пропонують одразу після іспитів заключати контракт. Пропозиціями поповнити лави російських військовослужбовців заповнені площини зовнішньої реклами. Такі заклики лунають із репродукторів на зупинках громадського транспорту. А по телебаченню крутять мотивуючі ролики, де російські військові дискутують, що краще отримати після «СВО» - квартиру на Подолі чи земельну ділянку в Одесі.  

На тлі зростаючого безробіття, помітної інфляції, трирічної відсутності курортного сезону та інших «успіхів» управління окупованою територією, така пропаганда в сумі з обіцянками високих виплат, а останнім часом і земельних ділянок, дає свої результати. Однак, як свідчать військовополонені, далеко не завжди підписання контракту з російською армією - це добровільне рішення.  

Показовими є свідчення військовополоненого з Євпаторії про те, що його призвали за мобілізацією.  Він отримав повістку і з’явився у військкомат, а вже там його переконали підписати контракт в якості добровольця. «Тому що ти так і так підеш служити, але хоч платити більше будуть». Таким чином, окупаційна влада демонструє високий відсоток «добровольців» і приховує масштаби використання у війні «частково мобілізованих».

За таких хитрощів, кількість мобілізованих кримчан, які вже були вбиті на лінії фронту, виглядає не дуже значною. Спільний проект ВВС і Медіа-зони вважає, що за весь час з моменту «часткової мобілізації» на війні було вбито щонайменше 59 мобілізованих кримчан і севастопольців. Утім, автори проекту також підкреслюють, що цифри є результатом аналізу відкритих джерел інформації. Примітно, що загальна кількість убитих, встановлена за некрологами, удвічі менша від кількості справ про спадщину, які, за вмілого використання, показують динаміку втрат на війні.

У тому, що цифри значно вищі, переконаний і голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров. На війні РФ проти України у складі російської армії загинули близько тисячі осіб, пов'язаних із Кримом. Однак це лише встановлені випадки, реальна кількість загиблих кримчан набагато більша, заявив Рефат Чубаров. «Я знаю про деякі поховання, які відбувалися в кримськотатарській спільноті. Ховали кримських татар, які не знайшли можливості, не змогли уникнути мобілізації і були вбиті. І вбитого привезли в Крим і поховали. Мені говорили, що в таких випадках практично не буває людей, тільки близькі приходять», - зазначив політик.

У російської влади є всі підстави приховувати кількість втрат, особливо серед жителів окупованих територій. Міжнародний кримінальний суд у Гаазі вже визнав воєнними злочинами незаконну депортацію дітей, удари по цивільних об'єктах і заподіяння надмірної випадкової шкоди цивільному населенню. Примус громадян, які проживають на окупованій території, до служби в збройних силах країни-окупанта теж за міжнародним правом вважається воєнним злочином. Це прописано в Римському статуті.

Звісно ж тотальну пропаганду служби за контрактом або створення економічних умов для безальтернативного найму у російське військо буде важко довести в Гаазі як прямий примус. Проте, в Криму також діє кримінальна відповідальність за ухилення від призову чи мобілізації, за якою вже засуджено сотні мешканців півострова. Ще є блокування водійських прав, майна і рахунків. І це теж примус, який майже не викликає сумнівів та який не важко буде довести. Тож хтозна, можливо, серед нових ордерів на арешт з’являться і прізвища тих російських військових, хто причетний до мобілізації жителів Криму.

Схожі статті