У Криму і далі масово звільняються працівники служби швидкої допомоги. Медики відмовляються працювати в екстремальних умовах і отримувати за це прожитковий мінімум. Поки кількість бригад швидкої стрімко скорочується, окупаційна влада маніпулює цифрами та заперечує наявність проблеми. Аби дізнатися, що насправді відбувається, ми поспілкувалися з медиками та пацієнтами.

У лютому український Центр національного опору поширив інформацію про масові звільнення співробітників центру медицини катастроф, які працюють на станціях швидкої допомоги. “Через байдужість російсько-окупаційної адміністрації медична сфера занепадає, і яскравий приклад цього - масові звільнення працівників швидкої допомоги в Сімферополі. Лікарі та фельдшери залишають робочі місця через нестерпні умови праці, величезне навантаження і принизливо низьку зарплату”, - йдеться у повідомленні. 

Самопроголошене міністерство охорони здоров'я Криму поспішило спростувати цю інформацію. Чиновники заявили: за рік медслужбу залишили сімнадцять лікарів, на місце яких прийшли вісім нових, загальна укомплектованість кадрами становить 80 відсотків, тож повідомлення українського Центру - фейк.

“Вони самі суцільний фейк”, - зітхає, коментуючи заяву “міністерства” фельдшерка Світлана, яка вже 20 років працює на сімферопольській швидкій. “Лікарів, може, справді звільняється не так багато, тому що їх у складі бригад меншість. У нас здебільшого працюють фельдшери, якраз вони найчастіше і йдуть. Але чомусь наше керівництво ці цифри вирішило не показувати. Щодо загальної укомплектованості теж брешуть. Є підстанції, де замість п'яти належних за нормативом бригад катаються лише дві. Це і є їхні “80 відсотків”, - пояснює Світлана. Окремо її обурює те, що в офіційному спростуванні немає жодного слова про гроші, які виплачують їй та колегам. Цими цифрами маніпулювати складніше, все видно по зарплатних відомостях: оклади працівників швидкої не перевищують російський прожитковий мінімум. 

Замість підвищити оплату праці медиків окупаційна влада (в обличчі директора Кримського республіканського центру медицини катастроф і швидкої медичної допомоги Сергія Олефіренка) укотре обіцяє їм службове житло, соціальні надбавки та покращення умов роботи.

“Це для якихось зовсім наївних лохів казки”, - роздратовано коментує чергову порцію обіцянок керівництва фельдшер із Білогірська В'ячеслав. “Немає у міністерства грошей на житло для медиків. На капремонти - скільки завгодно, бо там вкрасти легко. А на житло - не було і не буде. Звідки воно візьметься, якщо такі витрати навіть не включені до бюджету? А про “покращення умов праці” навіть говорити сенсу немає”, - каже медик. За його словами, масово звільняються нині не лише фельдшери, а й водії швидких. Ринок праці пропонує їм цікавіші вакансії - без потреби оплачувати зі своєї кишені штрафи за перевищення швидкості під час екстрених викликів та без обов'язку щодня самостійно мити машину від крові та блювоти. 

Від кадрового дефіциту працювати тим, хто залишається, стає дедалі тяжче - а надто під час сплеску захворюваності на грип та ГРВІ. За словами самого Олефіренка, щодня його підлеглі обробляють понад дві тисячі викликів. Це означає, що в середньому кожна бригада здійснює по 14 виїздів за зміну. “Навантаження приблизно таке саме, як у ковід. А оплата - рази в чотири менше. Тут будь-хто задумається, а чи не час пошукати іншу роботу”, - констатує фельдшер Світлана. 

Жахливою називають ситуацію і жителі окупованого півострова. Заявлений норматив у 20 хвилин на приїзд швидкої не витримується практично ніколи, навіть у критичних для життя ситуаціях. “Коли стало зрозуміло, що в батька інсульт, одразу викликали швидку. Нам повідомили, що машина ще на іншому виїзді і потім одразу до нас. Іншої бригади в них поруч не було. Ми чекали півтори години і втратили час, коли ще можна було блокувати низку негативних наслідків. Знали б, що так буде - самі б на своїй машині повезли, незважаючи на ризики”, - розповідає мешканка Кіровського району Едіє. 

На менш значущі події “швидка” не приїжджає взагалі. “Син у школі впав зі сходів і отримав відкритий перелом руки. Викликали швидку. Прочекали годину. У нього кістка прямо з руки стирчить, кров йде, боляче. Через годину стало зрозуміло, що чекати немає сенсу. Я викликала таксі і поїхала з ним у лікарню. Добре, що шию не скрутив, тоді б на таксі вже не вийшло дістатися”, - нарікає Мавіле з Сімферопольського району.  

Медики не приховують: питання вибору між кількома викликами постає перед кожним екіпажем по кілька разів на день. Обирати між стареньким з інсультом та дитиною з кровотечею - це тепер теж їхня робота. Тому окрім сміховинної зарплати, вони отримують ще й осуд та зневагу земляків. Тому і звільняються, не виключаючи, що невдовзі у Криму не залишиться не те що екстреної, а взагалі жодної медичної допомоги.