23 липня 19-річний Аппаз Куртамет поїхав з Новоолексіївки до Криму. В  той день черга на пропускному пункті "Чонгар" була невелика. Люди долали її за 2 години. Звʼязок з Аппазом зник під час перетину, і от вже понад місяць про хлопця нічого невідомо. За добу після зникнення Аппаза Куртамета його мамі зателефонували з незнайомого номеру. Айше Куртамет почула лише одну фразу:

- У вашего сина всьо сірьйозно.

Не повідомивши жодних подробиць, незнайомець обірвав розмову.

З прикордонної служби ФСБ Росії мати отримала довідкову відповідь: "Аппаз Куртаметов перетнув “кордон”.

За день після дзвінка незнайомця 25 липня Айше помітила - в усіх соцмережах профіль Аппаза світиться “онлайн”. Вона благала сина відповісти бодай щось. Повідомлення були прочитані. Відповіді не було.

Онлайн-вистава окупантів, що викрали сина, повторювалася ще двічі: на сторінки Аппаза вони заходили 15-го та 25-го серпня.

Через близьких у Криму родина Аппаза надіслала запити до окупаційної поліції та СІЗО.  Звідусіль відповіли: людини з таким ім'ям і прізвищем в них немає.

Рідні знайшли спосіб відстежити місцезнаходження хлопця або принаймні його телефону.

Сімкарта фізично знаходиться на бульварі Івана Франка в Акмесджиті (Сімферополь). До 2014 року ця будівля належала головному кримському управлінню СБУ. Після аннексії півострова вивіску змінили на ФСБ, а 80% службістів зрадили присязі і перейшли на бік ворога. Зрадники особливо завзято чинять репресії проти кримських татар та проукраїнських жителів Криму.

Мати Аппаза написала про сина в чати телеграм-каналів, де обмінюються інформацією про поїздки до Криму.

Через один з таких чатів з нею звʼязалася жінка, син якої пережив схожу історію. Вона припустила, що Аппаз у фільтраційному таборі.

Цим терміном росіяни називають сучасні концтабори, які з'явилися в Криму одразу після окупації. В народі про тих, хто опинився у такому місці, кажуть "потрапив на підвал".

Кореспондент UA SOUTH дізнався подробиці ув'язнення в одному з таких таборів. Бранці живуть по двоє  в кімнаті без вікон. Їх нікуди не відпускають, телефони та годинники вилучають. У темряві в людей зникає відчуття часу. До туалету виводять з мішком на голові і тримають за руки. Щокілька днів або тижнів російські чекісти заводять людину до окремої кімнати та вмикають її мобільний телефон. Це - полювання за інформацією. Якщо в'язню щось пишуть, його підключають до поліграфу та починають допит.

Інформацію про таке поводження з бранцями фільтраційних таборів підтвердив ще один мешканець Акмесджита (Сімферополя), що провів "на підвалі" близько місяця, а коли вийшов на волю, збагнув - його тримали в будівлі ФСБ на бульварі Івана Франка.

До зникнення Аппаз Куртамет працював в IT-компанії і викладав кримськотатарську мову в культурному центрі Одеси. 19 серпня йому виповнилося 20 років.

Айше привітала сина з надією, що він читає її повідомлення. Відповіді від Аппаза немає й досі.

‍