Фото: АР

Після катастрофічних дебатів між Байденом і Трампом минулого місяця дедалі більше членів Демократичної партії (ДП) намагалися переконати президента Байдена зняти свою кандидатуру з президентських перегонів. Вони навіть намагалися зупинити процес його висунення, виступаючи проти плану Національного комітету Демократичної партії висунути Байдена шляхом «віртуального поіменного голосування» 7 серпня, за два тижні до серпневого з'їзду партії. Незважаючи на внутрішньопартійні заворушення, президент Байден наполягав на тому, щоб не відступати.

З огляду на це, його заява про припинення своєї участі у виборах у неділю стала приємною несподіванкою для багатьох демократів. Байден, зробивши заяву (твіт) на Х, підтримав свого нинішнього віце-президента Камалу Гарріс як кандидата від Демократичної партії. Хоча рішення Байдена вихваляють як безкорисливий патріотизм, Гарріс вже отримала підтримку від кількох впливових демократів, включаючи Білла та Гілларі Клінтон. Більше того, її кампанія зібрала 50 мільйонів доларів пожертв менш ніж за один день, що є рекордом в історії США.

Однак, до ймовірного офіційного висунення кандидатури Гарріс ще багато часу. Демократична партія буде грати з багатьма ризиками, якщо висуне саме її. Перш за все, проблемою є расова та гендерна приналежність Гарріс, адже за понад два століття президентом США був лише один чорношкірий і жодної жінки. Крім того, Гарріс трималася в тіні за часів адміністрації Байдена, а коли її поставили на передову, то доручили вирішувати такі складні проблеми, як міграція та мексиканська прикордонна криза, і вона з ними не впоралася. Ось чому їй доведеться докласти чимало зусиль, щоб протистояти іміджу сильного і могутнього лідера Трампа. 

З іншого боку, в опитуваннях Гарріс демонструє дещо кращі результати, ніж Байден, відстаючи від Трампа на два пункти замість шести. Також вона випередила інших демократів на заміну Байдену. Більше того, вона перевертає віковий аргумент, оскільки їй 59 років, що робить Трампа набагато старшим у перегонах. Будучи чорношкірою, вона може повернути підтримку чорношкірих та іспаномовних виборців, яку Байден втратив з 2020 року.

Віце-президент Гарріс може потрапити в заголовки газет завдяки Байдену, але й інші демократи можуть претендувати на президентське крісло. Колишній президент Обама, хоча й хвалив президента Байдена як «патріота найвищого ґатунку» через його рішення піти, втім не підтримав Гарріс як його заміну - мовляв, потрібна відкрита конкуренція за кандидатство. Так само і колишня спікерка Палати представників Ненсі Пелосі утрималася від підтримки Гарріс: вона, як і Обама, виступає за відкритий процес висунення кандидатур.

Поки члени Демократичної партії думають, хто буде їхнім кандидатом, республіканці міркують, як оскаржити відмову Байдена від участі у виборах. Демократи одразу ж відповіли, що республіканці не мають законних підстав для оскарження. Директор республіканського аналітичного центру Heritage Foundation заявив, що вони зарезервували мільйони доларів на загальнонаціональне оскарження, і складність заміни кандидата варіюється від штату до штату. Згідно з їхньою заявою, кілька штатів, що вагаються, мають особливі процедури зняття кандидатури, а штат Вісконсин взагалі не дозволяє зняття кандидатури, окрім як у випадку смерті.

Хоча технічно Байден не є номінованим кандидатом від Демократичної партії, поки делегати не проголосують за нього на Національному з'їзді Демократичної партії наприкінці серпня, деякі штати можуть стверджувати, що делегати зобов'язалися обрати його, коли їх відправили на з'їзд. 

Більше того, республіканці заявляють, що існує «також можливість того, що штати будуть співучасниками неналежного зняття або заміни кандидата». Вже одне це має дати уявлення про те, як Трамп і республіканці діятимуть у разі перемоги демократів.

Наразі демократи в захваті від того, що позбулися Байдена, а Гарріс цілком здатна кинути виклик Трампу, тож вони вже розмірковують над тим, хто може стати віце-президентом замість неї. Вважається, що кандидатом у віце-президенти має стати білий чоловік середнього віку зі штату, що “вагається”. Головне, щоб він був не з Вісконсина.