У Керченській протоці трапилася найбільша техногенна катастрофа в регіоні. Так назвали корабельну аварію, що сталася 15 грудня, представники міжнародної екологічної організації “Грінпіс”. Про які збитки вже відомо, і що попереду - кореспондент СЕМААТ дізнався в експертів.

Кораблетрощі двох російських танкерів “Волгонефть” сталися впродовж однієї години. Обидва судна перевозили мазут. Одному танкеру під час шторму відірвало носову частину, і він пішов на дно. Другий отримав пробоїну корпусу, але встиг “викинутися” на мілину, щоб не потонути. Експерти досить швидко встановили, що могло “піти не так” у семибальний шторм із танкерами типу “річка-море”.

Як зазначив керівник Інституту чорноморських стратегічних досліджень Андрій Клименко, судно з відірваним носом мало обмеження на роботу в прибережних морських водах за висоти хвиль до двох із половиною метрів, а друге - взагалі тільки до двох метрів. Того дня висота хвиль становила три з половиною метри, та і швидкість вітру була вищою за порогові значення для цих кораблів. 

Можливо, це не мало б таких фатальних наслідків, якби не особливості конструкції танкерів “Волгонефть”. Для сучасного використання їх перепроектували, вирізавши середню частину корпусу. Саме зварні шви в місці “вирізки”, скоріш за все, не витримали навантаження, і тому одна посудина одразу втратила ніс, а друга отримала величезну пробоїну. Загалом експерти наголошують на крайній ненадійності цих суден, на яких за останні тридцять років загинуло понад тисячу моряків. 

Сумарний обсяг мазуту на обох танкерах перевищував вісім тисяч тонн. Російська влада вже визнала, що має місце “частковий витік”, але ухиляється від оцінки масштабів витоку нафтопродуктів у воду. Тим часом експерт морського гідрофізичного інституту Російської Академії наук Сергій Станичний “прикинув” за супутниковими знімками, що з кожного танкера у воду потрапило приблизно по півтори тисячі тонн мазуту. Міністр природних ресурсів та екології Росії Олександр Козлов заявив, що поки оцінювати обсяг мазуту, який потрапив у море, передчасно, оскільки деяка його частина залишається всередині танкерів, і що мазутні плями шукають з вертольотів, аби не дати їм досягти узбережжя. 

Наступного дня російський природнагляд констатував, що вертольоти із завданням не впоралися, локалізувати місце розливу не вдалося, і перші плями вже досягли берегової лінії в Анапському регіоні, забруднивши кілька десятків километрів узбережжя. На момент підготовки матеріалу глава окупаційної влади Криму Сергій Аксьонов запевняв, що забруднення кримської берегової лінії не виявлено

Проте представник місцевої організації “Екологія і мир” Андрій Артов спрогнозував, що через зміну напрямку вітру зона “замазучення” може ростягнутися від Керчи до заповеднику Опук. Кримчани згадують, що сімнадцять років тому, коли внаслідок аналогічного шторму затонув танкер того ж проекту “Волгонефть” і в акваторію вилилася тисяча тонн нафтопродуктів, цього вистачило, аби забруднити десятки кілометрів обох берегів протоки.

Забруднення берега є одним із головних екологічних ризиків такої техногенної катастрофи. Під загрозою опинилися тисячі чайок, бакланів та інших водоплавних птахів. Їм потрібно очистити пір'я, інакше вони не зможуть літати і загинуть через переохолодження. Прибережні рослини теж мають мінімальні шанси на виживання за такої кількості токсичних речовин, що викидаються на берег і проникають у ґрунт. Крім того, замазучені пляжі без масштабної рекультивації не можна буде використовувати влітку для відпочинку. Йдеться про заміну всього грунту на глибину півметра. 

Утім, і для екології Чорного моря в радіусі сотень, якщо не тисяч квадратних кілометрів настають “чорні” дні. “Через шторм цей шар мазуту, який вилився з танкерів, хвилями буде розбитий на дрібні крапельки. І ось ці крапельки течією рознесе по великій території, причому мені навіть важко сказати, наскільки великій”, - поділився побоюваннями еколог Ігор Шкрадюк. На його думку, сотні або навіть тисячі квадратних кілометрів моря практично на всю глибину - від поверхні до дна - будуть забруднені. А токсичні речовини стануть накопичуватися в зябрах риб.

Плівка з будь-яких нафтопродуктів токсична для живих організмів при безпосередньому контакті. Крім цього, вона ускладнює потрапляння сонячного світла і перешкоджає доступу кисню у верхні шари води: від цього страждають усі види морської флори і фауни, від планктону до великих риб і дельфінів. “Планктон подохне, дрібній рибі їсти буде нічого, вона теж помре. Це не катастрофа, звісно, але на поголів'ї промислових риб, на тих, які мешкають у районі протоки, може негативно позначитися, тобто її кількість зменшиться”, - вважає доцент кафедри хімії кримського університету Костянтин Работягов. 

Однак, головна непередбачуваність усіх наслідків у тому, що частина мазуту вже “залягла на дно”. Більшість експертів і навіть російських чиновників сходяться на думці, що частина мазуту нікуди не попливла, а через низьку температуру морської води осіла на дно або ж дрейфує в товщі води на деякій глибині. Співробітник лабораторії Інституту біології південних морів Сергій Альомов зазначив, що в разі осідання нафтопродуктів на дно, наслідки можуть бути довготривалими і досить серйозними. Згодом, коли вода потеплішає, донні відкладення мазуту почнуть вторинне забруднення, і стануться нові викиди на берег. У цьому випадку тяжкі наслідки розтягнуться на кілька років. 

‍

‍