Ви бачили цю споруду сотні разів, навіть якщо ніколи не були у Криму. Її друкували на радянських поштових марках, листівках та обкладинках фотоальбомів про “всєсоюзну здравніцу”. Та і досі багато хто з українців вважає Ластівчине гніздо архітектурним символом півострова. Чому так не має бути? Давайте розбиратися.

Перша будівля на мисі Ай-Тодор зʼявилася у 1886 році. Цю землю придбав придворний лікар імператорського палацу в Лівадії Адальберт Тобін. Навколо мису він побудував “дачі”, які здавав пацієнтам, рекомендуючи їм морське повітря, а у будинку на скелі жив сам із дружиною. Вже тоді будівлю, що височіла над Ай-Тодором почали називати “Ластівчиним гніздом”.

Після смерті чоловіка у 1891 році Єлизавета Тобіна успадкувала все його майно, і у 1902-му продала Ай-Тодор своїй молодшій сестрі, Софії Штейнгель.

У 1911 році маєток купила Агнія Рахманова - представниця однієї з найзаможніших московських купецьких родин. Разом із донькою вона переїхала з Москви до Криму і взялася за перебудову. У 1913 році російський архітектор Ніколай Шервуд почав реалізовувати свій проект, і за рік замок отримав свій нинішній псевдоготичний вигляд.

Донька Рахманової, Марія Кюлева, стала останньою приватною власницею “Ластівчиного гнізда”. 1 грудня 1920 року все майно південного берегу Криму більшовики оголосили державною власністю.

У квітні 1927-го у замку дозволили  відкрити ресторан, але вже за 5 місяців через землетрус закрили будівлю для відвідувачів.

Лише за 40 років “Ластівчине гніздо” вирішили реставрувати. І у 1981-му воно таки перетворилося на ресторан. Свідки згадують, що кухня у закладі була, м'яко кажучи, посередньою, але перед входом постійно стояла черга охочих поїсти у “справжньому замку”. У 2011-му ресторан закрили, натомість у будівлі запрацював виставковий зал. Як бачимо, вся історія “Ластівчиного гнізда” пов'язана з російською та радянською окупацією і не має жодного стосунку до кримської культури. Невже в Криму не залишилося жодної дійсно історичної будівлі? На щастя, як не стараються окупанти, зруйнувати всі надбання народів, які в різні епохи жили на півострові, їм поки не вдалося. 

Росіяни знищили античний Херсонес, збудувавши на його місці якусь жахливу споруду, але лишилися Генуезька фортеця в Судаку, Бахчисарайський ханський палац, мечеть хана Узбека у Старому Криму та Джума Джамі й монастир дервішів у Євпаторії - Крим досі має достатньо архітектурних пам'яток, кожна з яких гідна стати його візитівкою.

‍