Вчора президент Сполучених Штатів не виключив, що силою анексує частину держави НАТО. Перечитайте це речення. Нехай воно повільно осяде у вашій свідомості. Варто було Україні визначитися з євроатлантичним поступом, як виявилося: справа не в державах, які вважають нас не готовими. І не в державах, які вважають нас російською зоною впливу, відтак прагнуть залишити по той бік безпекового контуру. Просто сам північноатлантичний альянс ризикує припинити існування. Бо його головна рушійна сила, Сполучені Штати, відверто від нього втомилися.

На початку цього року в Вікіпедії зʼявилася нова стаття, яка описує історію американських спроб заволодіти Гренландією. Ще в 1868-му році тодішній держсекретар США Вільям Сьюард замовляє урядовий звіт, який ретельно розписує її багатства, заразом йдеться і про Ісландію. За рік до того американці придбали в Російської імперії Аляску, тож чому б іще трохи не розширити свою територію. Гренландію описують як найбільший острів на планеті, багатий мінералами й дичиною, його населення, що “зневажене Данією”, має чудові угіддя для рибальства і полювання (видам дичини присвячено окремий абзац). Але найцікавіше далі: покупку Аляски Сьюард називає, з-поміж іншого, способом обійняти Канаду зліва. А якщо придбати Гренландію – вдасться зайти ще й з правого боку. Відтак домогтися, аби вона “мирно і щасливо стала частиною” Сполучених Штатів. Українці на власному досвіді пересвідчилися: якщо сусідня країна вголос каже, що хоче твоєї землі, їй краще повірити. Так, багатьом досі важко повірити в те, що Сполучені Штати, які десятиріччями зміцнювали імідж головного захисника демократії та світового порядку, самі ж сплюндрують основоположні принципи, на яких західний світ функціонує після Другої світової. Але Данія і Канада (яку Трамп побіжно називає 51-м штатом) абсолютно справедливо не на жарт стривожені сигналами, які надходять із Вашингтона. Тоді, в 1868-му, дійшли до обговорення ціни, Гренландія обійшлася б американцям у 5 з половиною мільйонів доларів у золотому еквіваленті – майже на 2 мільйони дешевше за Аляску. Та Конгрес не схвалив виділення грошей, бо хотів утерти носа президентові Джонсону. Після Другої світової Америка повторює пропозицію, за острів готові віддати 100 мільйонів доларів (мільярд - у нинішньому еквіваленті). Данія відкидає пропозицію, коментуючи: хоч ми і багато завинили американцям за допомогу, та все ж не цілий острів. До кінця 70-х років ці розмови тримають у таємниці від громадян обох держав.

Дата появи статті у Вікіпедії збігається з раптовою поїздкою на острів Дональда Трампа-молодшого, хоча направду ще під час першої каденції в Білому домі, у 2019 році його батько почав розглядати Гренландію як засіб прославити своє імʼя в історії. Вперше про це повідомив 16 серпня, посилаючись на свої анонімні джерела в оточенні Трампа, Wall Street Journal. Мовляв, “на вечерях, серед іншого, Трамп питав у радників, чи можуть Сполучені Штати придбати Гренландію, і вислуховував їхні подальші роздуми з цікавістю, ще й попросив вивчити це питання ретельніше. Думки його оточення тоді розділилися, WSJ повідомляє про “кількох радників”, які погодилися, що оборудка буде економічно вигідною, та “інших”, що відкинули ідею як малоймовірну. Ані Білий дім, ані державний департамент тоді не реагують на запити журналістів із проханням підтвердити чи спростувати цю інформацію. Ось, чим Трамп-45 принципово відрізнявся від Трампа-47. За кілька днів уже він сам скаже журналістам: це просто велика покупка землі. “Стратегічно цікава, нам було б цікаво”, але “це не питання номер один у нашому списку, точно вам кажу”. За шість років Дональд Трамп однією рукою починає легітимізувати на західній політичній сцені військового злочинця Путіна, другою – готується його наслідувати. Аргументи про державну безпеку Сполучених Штатів, які звучали виключно за зачиненими дверима в 1947-му – в 2025-му чи не щодня виголошуються на камери. Для Трампа-47 немає нічого забороненого. Вісім хвилин чубити президента іншої країни (свого союзника, свого стратегічного партнера) на камеру разом зі своїм віце-президентом? Легко. Заморозити цій країні допомогу і розвідку посеред війни? Та запросто. Відправити сина до Гренландії, аби милуватися данським обуренням? Немає нічого простішого. Всі правила старої дипломатії одне за одним опиняються на смітнику, головнокомандувач першої армії світу може це собі дозволити. Натхненний його поведінкою ведучий республіканського телеканалу Fox News з чарівною посмішкою нагадує: ми скинули на японців ядерну бомбу, а тепер вони наші кращі союзники в регіоні. Чому б нам тоді не відібрати Гренландію? Ні, це не рімейк серіалу “Years and Years” від штучного інтелекту, а життя, яке нам із вами жити далі.

Ескалація риторики Дональда Трампа відбулася після принизливого візиту до Гренландії віце-президента Венса. Який спершу відправив туди дружину, підгадавши час таким чином, аби це сталося одразу після виборів місцевого парламенту - і до обрання нового премʼєра. Поїздку назвали “сімейним відпочинком” дружини Венса разом із дитиною, планувалося, що вона поїде дивитися на місцеву традиційну розвагу: перегони в собачих упряжках. Чого не змогли пояснити гренландцям і данцям: це яким родичем Венсам доводиться президентський радник з нацбезпеки Волц, який мав супроводжувати Ушу Венс у поїздці. Звісно ж, і Гренландія, і Данія ввічливо, але твердо попросили скасувати візит, бо для нього нині в Гренландії поганий час. Американському консульству, яке намагалося влаштувати для дружини Венса змістовні зустрічі, почали відмовляти геть усі. Навіть місцева турагенція не захотіла спілкуватися з нею. Тоді до Уші Венс і приєднався чоловік, а візит – зокрема й через масові протести, заплановані по всьому острову – скоротили до відвідин американської воєнної бази. Отже, в дорозі подружжя разом із супроводом провело більше часу, ніж на холодному, недружньому до американських гостей острові. 4 з 5 партій, які пройшли до парламенту, доки Венси були в повітрі, підписали коаліційну угоду. Досі тільки Путіну вдавалося так потужно обʼєднувати чужий народ. Спересердя Венс заявив, що Данія обороняти Гренландію не здатна. Не минуло і двох днів, як Дональд Трамп не виключив застосування зброї для приєднання острова до Сполучених Штатів.

Путін, до слова, за день до північного польоту Венсів, амбіції Трампа публічно похвалив, назвавши їх серйозним бажанням із “глибоким історичним корінням”. Мене не здивує, якщо новий пакт Молотова-Ріббентропа не стануть підписувати за зачиненими дверима, а озвучать одразу для всіх. В епоху соцмереж і чатів, куди випадково потрапляють журналісти, так усім буде тільки простіше.